Окупаційна «влада« Криму хоче посилити покарання за публікацію розташування військових об’єктів РФ на півострові – ISW

Джерело: Інститут вивчення війни

Окупаційна “влада” Криму просить на законодавчому рівні посилити відповідальність для осіб, які викладають у публічний доступ фото/відео з розміщенням військових об’єктів РФ. Водночас російські пропагандисти не підтримали цю ідею.

Окупаційний “глава” Криму Сергій Аксьонов 14 серпня заявив, що “влада” півострову запропонує на федеральному рівні поправки щодо посилення відповідальності за розповсюдження фото- та відеоматеріалів, які демонструють розташування та роботу російських систем протиповітряної оборони, інших систем, військово-стратегічних засобів.

Поправки також передбачають покарання для осіб, які публікують зображення наслідків українських атак.

На думку фахівців, таким чином окупанти хочуть покращити оперативну безпеку та обмежити інформацію про українські атаки в російському інфопросторі. Подібні обговорення вже проводились після того, як у липні було завдано ударів по Керенському мосту, який з’єднує окупований Крим з територією РФ.

Водночас не всі підтримують таку ідею. Зокрема пропагандист Володимир Соловйов заявив, що влада РФ може використовувати такі поправки неправомірно для цензурування російських ЗМІ, які повідомляють про наслідки атак.

Ще один воєнкор, який тісно пов’язаний із Кремлем зауважив, що російській владі навряд чи вдасться запобігти публікації кадрів з наслідками атак.

  • Фахівці Інституту вивчення війни зауважили, що удари по тимчасово окупованому Криму викликали суперечки серед російських воєнкорів, що свідчить про те, що ця тема є чутливою у російському провоєнному інфопросторі.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.