Оман представив США та союзникам план тарифікації Ормузької протоки – NYT
Джерело: The New York Times
Іран та Оман спільно просувають плани запровадження платежів за прохід суден через Ормузьку протоку, попри публічні заперечення Вашингтона, повідомляють іранський посадовець та четверо дипломатів, обізнаних із перебігом переговорів.
Ініціатива безпосередньо загрожує режиму вільного проходу, через який щорічно транспортується близько 25% світової торгівлі нафтою та близько 20% світового СПГ.
До війни протока функціонувала як відкритий міжнародний шлях без зборів за транзит.
За даними співрозмовників, Оман нещодавно передав США та іншим західним партнерам пропозицію, котра передбачає запровадження сервісних платежів за використання протоки. Іранська сторона наполягає, що такі платежі можуть бути обов’язковими, тоді як окремі дипломати говорять про добровільний характер внесків.
Питання майбутнього Ормузької протоки стало частиною переговорів між США та Іраном щодо довгострокової мирної угоди. Тимчасова домовленість вже передбачає гарантії безпечного проходу суден, однак на обмежений період у 60 днів.
У Вашингтоні заявляють про незгоду з будь-якими спробами монетизації проходу через протоку. Незалежно від того, чи мовиться про “збори, плату за сервіс або пожертви”. Державний департамент США наполягає на поверненні до умов вільного судноплавства.
Водночас Іран заявляє, що повернення до довоєнного статусу, коли прохід був безкоштовним, є малоймовірним. Оман, котрий традиційно відіграє роль посередника між Тегераном і Вашингтоном, просуває компромісну модель, частково схожу на механізми в Малаккській та Сінгапурській протоках, де фінансування безпеки судноплавства здійснюється через добровільні внески.
Європейські дипломати зазначають, що початково Оман розглядав цю ініціативу як резервний механізм для забезпечення стабільності морської торгівлі у разі затяжного конфлікту. Своєю чергою, у ЄС занепокоєні можливими правовими наслідками будь-яких обов’язкових платежів.
Ситуація довкола Ормузької протоки залишається чутливою для країн Перської затоки, котрі переважно залежать від неї для експорту енергоносіїв. Саудівська Аравія та інші регіональні гравці виступають за повернення до статус-кво без нових фінансових обмежень.
У середині серпня закінчується термін тимчасової угоди про відкритий транзит. Після цього Іран може вимагати запровадження постійного режиму зборів або інших умов проходу, що створює новий структурний ризик для глобального нафтового ринку.
Нині понад 400 великих суден, зокрема нафтових танкерів, очікують біля східного входу до Ормузької протоки на відновлення судноплавства. Власники не поспішають заходити в акваторію через невизначеність довкола домовленостей між США та Іраном.
- Після підписання тимчасової угоди між Іраном і США про припинення війни судноплавство через Ормузьку протоку частково відновилося. Водночас сторони продовжують сперечатися щодо контролю над одним із найважливіших морських маршрутів світу, а також через можливе запровадження плати за прохід суден.
Французький парламент схвалив заборону доступу до соцмереж для дітей молодше 15 років. Нові правила мають запрацювати з 1 вересня та передбачають обов’язкову перевірку віку користувачів.
У ніч проти 21 липня після тривалої боротьби з онкологічним захворюванням помер український танцівник Олександр Гарбарчук. Він був солістом балету “Життя” і виступав із Русланою на “Євробаченні-2004”, де Україна здобула першу перемогу.
Михайло Драпатий відреагував на новий етап своєї служби та подякував президенту Володимиру Зеленському за довіру. Він також висловив вдячність міністру оборони, Силам оборони та головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському.
Михайло Федоров привітав генерал-майора Михайла Драпатого з визначенням на посаду головнокомандувача ЗСУ. Він назвав це “новим повітрям” для України та заявив, що нове військове керівництво має виправдати високі очікування суспільства.
Президент Володимир Зеленський заявив, що провів зустріч із Михайлом Федоровим і запропонував йому нову посаду у владі. За словами глави держави, ця позиція має допомогти об’єднати технологічну складову держави та забезпечити її розвиток.