ООН: кількість загиблих цивільних українців у травні зросла до найвищого рівня за майже рік
Джерело: Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) у п’ятницю, 7 червня, повідомила, що кількість загиблих серед цивільного населення в Україні минулого місяця різко зросла до 174, що стало найбільшою місячною кількістю жертв серед цивільного населення за майже рік.
“Більш ніж половина втрат у травні припала на місто Харків та область, де 10 травня російські збройні сили розпочали новий наземний наступ. Основною причиною великої кількості жертв серед цивільного населення є використання авіаційних бомб і ракет у прифронтових населених пунктах та у Харкові”, – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль.
Згідно з даними ММПЛУ, кількість жертв у травні зросла на 31% порівняно з квітнем і є найвищою з червня 2023 року.
Спеціалісти з прав людини ММПЛУ провели 92 інтерв’ю з евакуйованими, які розповіли про масові артилерійські обстріли, застосування авіаційних бомб та ракет. Вони відвідали місця атак, задокументували пошкодження цивільного майна та інфраструктури, а також перевірили кількість і статус жертв серед цивільного населення в цих та інших місцях.
ММПЛУ заявляє, що у травні переважна більшість жертв серед цивільного населення (92%) та пошкодження освітніх та медичних закладів (96%) продовжують відбуватися на території, контрольованій Україною.
Зростання кількості загиблих і поранених супроводжувалося посиленням атак на енергетичну інфраструктуру, що змушує запроваджувати графіки відключення електроенергії по всій країні.
ММПЛУ задокументувала 24 атаки на енергетичну інфраструктуру, внаслідок яких зруйновано або пошкоджено електростанції та підстанції, та шість атак на залізничну інфраструктуру.
- 25 вересня у Раді ООН з прав людини заявили про “постійні докази” того, що російські сили “вчиняють воєнні злочини в Україні”.
- Комітет ООН з прав дитини в четвер, 8 лютого, закликав Росію припинити примусове переміщення дітей з окупованих територій України та повернути їх до їхніх сімей.
- За результатами голосування у Генеральній Асамблеї ООН, Росії не вдалося повернутися до Ради ООН з прав людини на 2024–2026 роки.
- За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.