Оприлюднили дані зарплати українських міністрів за другий рік війни (інфографіка)
Джерело: інфографіка видання “Слово і Діло”
Згідно з інформацією поданих електронних декларацій, за 2023 рік українські міністри заробили близько 23 мільйонів гривень. Водночас за даними НАЗК, про доходи відзвітували 664 тисячі посадовців, що менше проти 2022 року.
Джерело: “Слово і Діло”
Так, зауважується, що лідером за розміром зарплати був глава МЗС Дмитро Кулеба – він задекларував 1 млн 368,7 тис. гривень. У 2022 році його зарплата становила 1,2 млн.
Своєю чергою, міністр юстиції Денис Малюська заробив за 2023 рік 1 млн 235,2 тис. гривень, і, відповідно, розташувався на другому місці.
Тоді як глава МВС Ігор Клименко (призначений 3 лютого 2023 року), вже колишня міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна, міністр енергетики Герман Галущенко, міністр захисту довкілля Руслан Стрілець, міністерка соцполітики Оксана Жолнович, міністр фінансів Сергій Марченко та голова МОЗ Віктор Ляшко заробили минулого року приблизно по 1,1 млн гривень.
Також понад мільйон гривень зарплати задекларували в.о. міністра молоді та спорту Матвій Бідний, в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв та міністр Кабміну Олег Немчінов.
Призначений у березні 2023 року міністр освіти та науки Оксен Лісовий заробив 982 тис. гривень.
Майже однакові зарплати задекларували віцепрем’єрка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина (978,7 тис. гривень), перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко (976 тис. гривень), прем’єр-міністр Денис Шмигаль (974,8 тис. гривень), віцепрем’єрка Ірина Верещук (974,7 тис. гривень), віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков (974,5 тис. гривень), міністр аграрної політики Микола Сольський (971,5 тис. гривень), віцепрем’єр з інновації, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров (969,3 тис. гривень)
Міністр із питань розвитку стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, призначений у березні 2023 року, отримав 890,1 тис. гривень зарплати.
Водночас найменшу зарплату у 2023 році отримав міністр оборони Рустем Умєров, котрого призначили 3 вересня 2023 року – 442,3 тис. гривень.
Раніше президент Володимир Зеленський оприлюднив декларацію про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2023 рік. Доходи Зеленського в 2023 році переважно складалися з його заробітної плати, відсотків банку та доходу від надання нерухомості в оренду. Загалом доходи президента за минулий рік становлять 4 млн 967 тис. 036 грн.
Довідка. Декларація про доходи та майно державних посадових осіб – це щорічна декларація, яка подається державними службовцями та іншими публічними посадовими особами в рамках законодавства про цивільну службу і закону про протидію корупції.
- 10 грудня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції відкрило публічний цілодобовий доступ до реєстру декларацій.
- Згідно з дослідженням, за 2021 рік 22% народних депутатів подали до НАЗК декларації про майно та доходи. Тоді як за 2022 рік таких народних обранців всього 14%.
- Зеленський підписав закон №9534 про відновлення електронного декларування під час воєнного стану.
- Під час проведення моніторингу способу життя Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки необґрунтованих активів у начальника управління боротьби з наркозлочинністю Головного управління поліції у м. Києві на майже 3,9 млн грн. Кошти можуть стягнути в дохід держави.
Ввечері 26 січня російські війська вдарили ракетами по Харкову. Через ворожий обстріл є інформація про ушкодження житлових багатоповерхових будинків та школи в Індустріальному районі, повідомив мер міста Ігор Терехов.
Уявлення про те, як Захід може програти війну в Україні, є першим кроком до запобігання катастрофі, мовиться у сценарії професора міжнародної політики в Університеті Бундесверу в Мюнхені Карла Масало.
За матеріалами Служби безпеки по 15 років ув’язнення з конфіскацією майна отримали двоє агентів російської воєнної розвідки, котрих затримала у вересні 2024 року у Запоріжжі.
Країни Євросоюзу домовилися про цілковиту заборону імпорту російського газу не пізніше кінця 2027 року. За таке рішення у Брюсселі проголосували 24 із 27 держав ЄС. Цього вистачило для ухвалення постанови.
Центр протидії дезінформації повідомив про поширення фейку щодо нібито вбивства працівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Харкові.