Орбан запустив процес виходу Угорщини з МКС

Джерело: Index

3 квітня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав розпорядження про початок офіційного виходу з Міжнародного кримінального суду.

Раніше глава офісу прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гульяс пояснив, що, мовляв, суд став “політичним органом і більше не відповідає первинним цілям”.

Відповідно до урядової постанови №1090/2025, країна зупиняє участь у статуті Міжнародного кримінального суду. Міністру закордонних справ Петеру Сіярто доручили здійснити необхідні кроки для початку процесу виходу.

Зауважимо, про рішення оголосили у день візити прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.

Уряд має подати до Національних зборів пропозицію про відкликання, після чого, якщо більшість приймає її, офіційно ініціює відкликання. За словами джерела, знайомого з ситуацією, весь процес може тривати до року.

У листопаді 2024 року МКС видав ордер на арешт Нетаньягу за звинуваченнями у воєнних злочинах, скоєних під час конфлікту в Газі. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився виконувати цей ордер, назвавши рішення суду “політично вмотивованим” та запросивши Нетаньягу з офіційним візитом до Будапешта. ​

Рішення Угорщини викликало критику з боку міжнародних правозахисних організацій. Human Rights Watch закликала угорську владу дотримуватися своїх зобов’язань перед МКС та заарештувати Нетаньягу відповідно до виданого ордера. ​

Раніше, після видання ордерів на арешт Нетаньягу та колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта, Франція заявляла про готовність виконати свої зобов’язання як країна-член МКС. Проте ця позиція змінилася на тлі дипломатичних подій, зокрема після зупинення вогню в Лівані за підтримки Парижа.

Ізраїль, зі свого боку, назвав ордери МКС “безпідставними” і заявив про намір оскаржити їх. За словами представників ізраїльського уряду, якщо суд відхилить апеляцію, це покаже упередженість МКС стосовно Ізраїлю.

Ситуація викликала суперечки серед міжнародних правозахисників. Amnesty International France вважає, що французька позиція суперечить принципам Римського статуту, згідно з якими ніхто не має імунітету перед судом, включно з главами держав.

Раніше МКС постановив, що стаття 98 Римського статуту, на яку посилається Франція, є процедурним правилом і не гарантує імунітету від звинувачень у воєнних злочинах.

Міжнародна морська організація заявила, що очікує деталей після заяви Дональда Трампа про відновлення морської блокади Ірану та 20% компенсацію з вантажів, які проходять через Ормузьку протоку. В агенції ООН наголосили, що не підтримують збори за транзит міжнародними протоками.

Губернатор Південної Кароліни Генрі Макмастер призначив Дарлін Грем Нордон тимчасовою сенаторкою після смерті її брата Ліндсі Грема. Раніше таке рішення публічно підтримав Дональд Трамп.

Американський сейсмолог китайського походження Юлін Чен майже два роки перебуває під вартою в Китаї та очікує суду за звинуваченням у шпигунстві. Він досліджував способи виявлення ядерних випробувань КНДР, а США визнали його “неправомірно затриманим”.

Президент США Дональд Трамп підтримає двопартійний санкційний пакет проти Росії, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Законопроєкт має надати президенту можливість запроваджувати високі мита проти країн, що купують російські нафту, газ та уран.

Група сенаторів-демократів на чолі з Кірстен Джиллібранд закликала адміністрацію Дональда Трампа протягом тижня оприлюднити результати розслідування удару по школі для дівчат у Мінабі. За даними іранської сторони, під час атаки 28 лютого загинули понад 175 дітей і вчителів.