Орбан запустив процес виходу Угорщини з МКС
Джерело: Index
3 квітня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав розпорядження про початок офіційного виходу з Міжнародного кримінального суду.
Раніше глава офісу прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гульяс пояснив, що, мовляв, суд став “політичним органом і більше не відповідає первинним цілям”.
Відповідно до урядової постанови №1090/2025, країна зупиняє участь у статуті Міжнародного кримінального суду. Міністру закордонних справ Петеру Сіярто доручили здійснити необхідні кроки для початку процесу виходу.
Зауважимо, про рішення оголосили у день візити прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.
Уряд має подати до Національних зборів пропозицію про відкликання, після чого, якщо більшість приймає її, офіційно ініціює відкликання. За словами джерела, знайомого з ситуацією, весь процес може тривати до року.
У листопаді 2024 року МКС видав ордер на арешт Нетаньягу за звинуваченнями у воєнних злочинах, скоєних під час конфлікту в Газі. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився виконувати цей ордер, назвавши рішення суду “політично вмотивованим” та запросивши Нетаньягу з офіційним візитом до Будапешта.
Рішення Угорщини викликало критику з боку міжнародних правозахисних організацій. Human Rights Watch закликала угорську владу дотримуватися своїх зобов’язань перед МКС та заарештувати Нетаньягу відповідно до виданого ордера.
Раніше, після видання ордерів на арешт Нетаньягу та колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта, Франція заявляла про готовність виконати свої зобов’язання як країна-член МКС. Проте ця позиція змінилася на тлі дипломатичних подій, зокрема після зупинення вогню в Лівані за підтримки Парижа.
Ізраїль, зі свого боку, назвав ордери МКС “безпідставними” і заявив про намір оскаржити їх. За словами представників ізраїльського уряду, якщо суд відхилить апеляцію, це покаже упередженість МКС стосовно Ізраїлю.
Ситуація викликала суперечки серед міжнародних правозахисників. Amnesty International France вважає, що французька позиція суперечить принципам Римського статуту, згідно з якими ніхто не має імунітету перед судом, включно з главами держав.
Раніше МКС постановив, що стаття 98 Римського статуту, на яку посилається Франція, є процедурним правилом і не гарантує імунітету від звинувачень у воєнних злочинах.
- Ізраїль та США засудили рішення МКС, тоді як глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель сказав, що ордер не є політичним і всі члени ЄС повинні поважати і виконувати рішення суду.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не виконуватиме ордер Міжнародного кримінального суду щодо арешту прем’єр-міністра Ізраїля Біньяміна Нетаньягу та запросив його з візитом.
- Міністр закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац заявив про заборону генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррешу в’їжджати до країни, пояснюючи це тим, що той не висловив чіткого осуду масованого ракетного нападу Ірану на Ізраїль.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.