«Пам’ятники Пушкіну та Воронцову потрібні місту. Я проти того, щоб їх зносили», — мер Одеси
Джерело: Геннадій Труханов в “Укрінформ”
Мер Одеси Геннадій Труханов висловився проти демонтування пам’ятників Олександру Пушкіну та Михайлу Воронцову, бо вони, за його словами, “потрібні місту”.
“Я проти того, щоб їх зносити, тому що я – одесит, тут народився. Ці пам’ятники встановили наші прапрапрадідусі та бабусі”, – сказав він.
За словами мера, пам’ятник Пушкіну встановили за кошти громадян, й саме тому він стоїть “спиною до будівлі мерії, а обличчям – до бульвару, до людей”.
Труханов заявив, що Пушкін є частиною “нашої історії та світової культури” і через знесення його пам’ятника “ним не перестануть захоплюватися” в світі.
“Коли мені кажуть, що Путін вдягнув у військові мундири Пушкіна та все, що пов’язане з культурою, – це неправильно. Це – наш подарунок росіянам: ми віддаємо їм Пушкіна, який жив і творив у Одесі. На жаль, ми не можемо зараз запитати ані в Пушкіна, ані у Воронцова, чи підтримали б вони війну”, – сказав він.
Міський голова Одеси додав, що “відмовлятися від таких історичних постатей” є “страусиною позицією”.
“Із пісні слів не викинути. Не можна сховати голову в пісок і казати, що цього не було”.
Довідково: Олександр Пушкін – російський поет та драматург, вважається основоположником сучасної російської літературної мови. Був прихильником єдиної Російської імперії та вірив у спільну історичну долю українців та росіян. Ці погляди чітко простежуються у його поемі “Полтава”, де гетьмана Мазепу зображено зрадником.
Михайло Воронцов – російський державний діяч та військовий, який обіймав посаду Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора. Був прихильником русифікації та прагнув придушити українську мову й культуру на підконтрольних йому територіях. Закривав українські школи та друкарні, забороняв публікації українською мовою, а також обмежував вживання української мови в офіційній сфері.
Під час правління Воронцова на українських землях відбулося кілька селянських повстань, викликаних важкими умовами життя та кріпацтвом. Однак Воронцов жорстоко придушував ці повстання, використовуючи війська та каральні заходи.
- 24 січня мер Харкова Ігор Терехов виступив з ініціативою перейменувати вулицю Пушкінську на Григорія Сковороди. Свою заяву та рішення очільник міста пояснив наслідками ракетних ударів, які росіяни завдали по Харкову 23 січня.
- 7 листопада невідомі у столиці облили пам’ятник Пушкіну червоною фарбою. Відповідна акція відбувається вже не вперше, вочевидь так активісти намагаються звернути увагу посадовців на необхідність пришвидшити дерусифікацію громадського простору.
- Ми зможемо “деокупувати” свій мозок, тільки поважаючи самих себе, своє історичне минуле та наше героїчне сьогодення – історик Ігор Кошіль.
Уночі 2 жовтня росіяни завдали масованого удару по депо Укрзалізниці в Одесі.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.