Парламентські вибори у Молдові: проєвропейські та проросійські сили йдуть майже нога в ногу

У той час як підрахунок голосів триває на важливих парламентських виборах у Молдові, попередні результати після обробки приблизно 30% протоколів вказують на тісну боротьбу між проєвропейськими та проросійськими силами. З понад 218 000 підрахованими голосами президентська партія Майї Санду “Дія та солідарність” (PAS) лідирує, але стикається з сильною опозицією від “Патріотичного блоку”, пов’язаного з колишнім президентом Ігорем Додоном.

Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, на основі 690 з 2274 дільниць (30,34% оброблено):

  • PAS (Партія дії та солідарності): 40.54% – проєвропейська правляча партія, очолювана Ігорем Гросу, зміцнила свої позиції з моменту початкових підрахунків.
  • Blocul Patriotic (“Патріотичний блок”): 31.09% – проросійський альянс, очолюваний Ігорем Додоном, залишається близьким суперником.
  • BE “Alternativa” (Виборчий блок “Альтернатива”): 7.37% – номінально проєвропейська, очолювана Іоном Чебаном.
  • PPDA (Платформа DA): 7.30% – центристсько-правова партія, орієнтована на боротьбу з корупцією.
  • Partidul Nostru (“Наша партія”): 6.64% – очолювана популістом Ренато Усатієм.

Інші партії наразі набирають менш як 10%, а явка перевищила 1,5 мільйона виборців. Попередні результати показували PAS на рівні близько 37% після 15% оброблених протоколів, з “Патріотичним блоком” на 34%, але PAS трохи вирвалася вперед із подальшим підрахунком.

Голосування завершилося на тлі звинувачень у російському втручанні, включно з кібератаками та кампаніями дезінформації, які президент Санду назвала “безпрецедентною” загрозою суверенітету Молдови. Кібероргани повідомили про спроби порушити виборчу інфраструктуру, а проросійські фігури закликали до протестів після голосування.

Чому ці вибори такі важливі

Парламентські вибори у Молдові 2025 року вважаються найкритичнішими в історії країни, оскільки вони можуть визначити її геополітичне майбутнє на тлі напруження між Європейським Союзом та Росією. Розташована між Україною та Румунією, Молдова є парламентською республікою, де 101-місний парламент призначає прем’єр-міністра та формує політику. Для формування уряду потрібна більшість (51 місце), і результат може прискорити або зірвати процес вступу Молдови до ЄС, який розпочав формальні переговори у 2024 році.

Ключові фактори, що посилюють ставки:

Інтеграція до ЄС проти російського впливу: Голосування протиставляє проєвропейські сили, як PAS, проросійським групам, як “Патріотичний блок”. Перемога PAS підтримає реформи для членства в ЄС, включаючи антикорупційні заходи та енергетичну незалежність від Росії. Навпаки, проросійська більшість може повернути Молдову до тісніших зв’язків з Москвою, потенційно зупинивши переговори з ЄС та поглибивши залежність від російського газу на тлі енергетичної кризи 2025 року.

Регіональна безпека: Межуючи з воюючою Україною, Молдова стикається з загрозами від підтримуваних Росією сепаратистів у Придністров’ї. Проєвропейський уряд може посилити співпрацю з НАТО та безпеку, тоді як проросійська перемога може запросити подальшу дестабілізацію, включаючи гібридні атаки, подібні до тих, що звинувачувалися під час кампанії.

Внутрішні виклики: Висока інфляція, втома від реформ та скандали підірвали підтримку PAS з моменту її переконливої перемоги у 2021 році. Вибори тестують громадську волю щодо питань економічного відновлення та судової реформи, з утікачем олігархом Іланом Шором, якого звинувачують у направленні російських коштів для впливу на виборців.

Ширші наслідки: Як одна з найбідніших країн Європи, напрямок Молдови впливає на регіональну стабільність. Лідери ЄС розгорнули “групи швидкого реагування” для протидії втручанню, тоді як Росія заперечує причетність, але розглядає Молдову як частину своєї сфери впливу.

Стати учасниками спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України зобов’язалися 26 із 27 країн Європейського Союзу.

На засіданні у вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада 17-й раз схвалила продовження воєнного стану та мобілізації ще на три місяці.

Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.

Під час зустрічі в Білому домі Дональд Трамп закликав президента Володимира Зеленського прийняти умови Росії щодо припинення війни, попередивши, що Володимир Путін заявив, що “знищить” Україну, якщо вона відмовиться.

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що Європа має бути готова до можливої війни з Росією як морально, так і технічно.