Парламентські вибори в Хорватії та як вони стосуються України

Джерело: Sky News

В середу, 17 квітня, в Хорватії відбуваються дострокові парламентські вибори, результати яких покажуть чи схилятиметься країна до НАТО, чи до РФ.

: Фото: Reuters

: Фото: Reuters

В сьогоднішньому голосуванні лідирують керівна консервативна партія Хорватський демократичний союз (HDZ) на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем та альянс центристських і лівих партій, які неофіційно очолювали президент Зоран Миланович і його Соціал-демократична партія (SDP).

Вибори відбуваються в той час, коли країна бореться з найвищою інфляцією в єврозоні, нестачею робочої сили, нелегальною міграцією та звинуваченнями в поширеній корупції.

Результати виборів вирішуватимуть не лише майбутню внутрішню політику нації, а й те, чи орієнтується Хорватія на схід, чи на захід у своїх міжнародних перспективах.

За даними видання Sky News, якщо переможе HDZ, країна продовжить прозахідний курс на підтримку України. Але якщо домінуватиме SDP, то це може потенційно відкрити простір для посилення проросійського впливу в країні, подібно до Угорщини та Словаччини.

Виборчі дільниці закриваються сьогодні ввечері, а офіційні результати очікуються завтра, 18 квітня.

Більшість передвиборчих опитувань передбачають перемогу HDZ, але без достатньої кількості місць для одноосібного правління.

У Хорватії вирішили розпустити парламент за рішенням законодавців. Вони проголосували за таке рішення з метою проведення позачергових виборів, які планується організувати протягом двох місяців.

На вихідних загинув старший диспетчер Сумської групи оперативного управління “Укренерго” внаслідок атаки російського FPV-дрона на цивільний автомобіль. Його дружина нині перебуває у лікарні.

На Херсонщині контррозвідка Служби безпеки затримала ще одну російську інформаторку – мешканку Білозерської громади, котра наводила КАБи на військових за 10 км від передової.

Росія використовує систему порядкових номерів для позначення іноземних найманців, котрих залучають до повномасштабної війни проти України. Замість стандартних військових жетонів ідентифікації на шкіру наносять спеціальні позначки, свідчать дані розвідки.

Європейський Союз восени може представити наймасштабніший із початку повномасштабної війни пакет санкцій проти Росії. Нові обмеження можуть збільшити кількість підсанкційних російських фізичних осіб, компаній та організацій приблизно на третину, пообіцяла глава дипломатичної служби ЄС Кая Каллас.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко 17 серпня заявив, що інформація про двотижневі “локдауни” у великих містах України майбутньої зими є особистою думкою окремих осіб.