Парламентські вибори в Хорватії та як вони стосуються України

Джерело: Sky News

В середу, 17 квітня, в Хорватії відбуваються дострокові парламентські вибори, результати яких покажуть чи схилятиметься країна до НАТО, чи до РФ.

: Фото: Reuters

: Фото: Reuters

В сьогоднішньому голосуванні лідирують керівна консервативна партія Хорватський демократичний союз (HDZ) на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем та альянс центристських і лівих партій, які неофіційно очолювали президент Зоран Миланович і його Соціал-демократична партія (SDP).

Вибори відбуваються в той час, коли країна бореться з найвищою інфляцією в єврозоні, нестачею робочої сили, нелегальною міграцією та звинуваченнями в поширеній корупції.

Результати виборів вирішуватимуть не лише майбутню внутрішню політику нації, а й те, чи орієнтується Хорватія на схід, чи на захід у своїх міжнародних перспективах.

За даними видання Sky News, якщо переможе HDZ, країна продовжить прозахідний курс на підтримку України. Але якщо домінуватиме SDP, то це може потенційно відкрити простір для посилення проросійського впливу в країні, подібно до Угорщини та Словаччини.

Виборчі дільниці закриваються сьогодні ввечері, а офіційні результати очікуються завтра, 18 квітня.

Більшість передвиборчих опитувань передбачають перемогу HDZ, але без достатньої кількості місць для одноосібного правління.

У Хорватії вирішили розпустити парламент за рішенням законодавців. Вони проголосували за таке рішення з метою проведення позачергових виборів, які планується організувати протягом двох місяців.

Сили оборони офіційно відійшли з Сіверська задля збереження особового складу та боєздатності. Водночас місто й надалі перебуває під вогневим контролем українських військ.

Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.