Парламентські вибори в Хорватії та як вони стосуються України

Джерело: Sky News

В середу, 17 квітня, в Хорватії відбуваються дострокові парламентські вибори, результати яких покажуть чи схилятиметься країна до НАТО, чи до РФ.

: Фото: Reuters

: Фото: Reuters

В сьогоднішньому голосуванні лідирують керівна консервативна партія Хорватський демократичний союз (HDZ) на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем та альянс центристських і лівих партій, які неофіційно очолювали президент Зоран Миланович і його Соціал-демократична партія (SDP).

Вибори відбуваються в той час, коли країна бореться з найвищою інфляцією в єврозоні, нестачею робочої сили, нелегальною міграцією та звинуваченнями в поширеній корупції.

Результати виборів вирішуватимуть не лише майбутню внутрішню політику нації, а й те, чи орієнтується Хорватія на схід, чи на захід у своїх міжнародних перспективах.

За даними видання Sky News, якщо переможе HDZ, країна продовжить прозахідний курс на підтримку України. Але якщо домінуватиме SDP, то це може потенційно відкрити простір для посилення проросійського впливу в країні, подібно до Угорщини та Словаччини.

Виборчі дільниці закриваються сьогодні ввечері, а офіційні результати очікуються завтра, 18 квітня.

Більшість передвиборчих опитувань передбачають перемогу HDZ, але без достатньої кількості місць для одноосібного правління.

У Хорватії вирішили розпустити парламент за рішенням законодавців. Вони проголосували за таке рішення з метою проведення позачергових виборів, які планується організувати протягом двох місяців.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.