Парламентські вибори в Хорватії та як вони стосуються України

Джерело: Sky News

В середу, 17 квітня, в Хорватії відбуваються дострокові парламентські вибори, результати яких покажуть чи схилятиметься країна до НАТО, чи до РФ.

: Фото: Reuters

: Фото: Reuters

В сьогоднішньому голосуванні лідирують керівна консервативна партія Хорватський демократичний союз (HDZ) на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем та альянс центристських і лівих партій, які неофіційно очолювали президент Зоран Миланович і його Соціал-демократична партія (SDP).

Вибори відбуваються в той час, коли країна бореться з найвищою інфляцією в єврозоні, нестачею робочої сили, нелегальною міграцією та звинуваченнями в поширеній корупції.

Результати виборів вирішуватимуть не лише майбутню внутрішню політику нації, а й те, чи орієнтується Хорватія на схід, чи на захід у своїх міжнародних перспективах.

За даними видання Sky News, якщо переможе HDZ, країна продовжить прозахідний курс на підтримку України. Але якщо домінуватиме SDP, то це може потенційно відкрити простір для посилення проросійського впливу в країні, подібно до Угорщини та Словаччини.

Виборчі дільниці закриваються сьогодні ввечері, а офіційні результати очікуються завтра, 18 квітня.

Більшість передвиборчих опитувань передбачають перемогу HDZ, але без достатньої кількості місць для одноосібного правління.

У Хорватії вирішили розпустити парламент за рішенням законодавців. Вони проголосували за таке рішення з метою проведення позачергових виборів, які планується організувати протягом двох місяців.

Триває 1671-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,5 млн осіб.

У ніч на 21 вересня російські війська атакували Запоріжжя безпілотниками. Унаслідок ударів постраждали п’ятеро людей, пошкоджені житлові будинки, навчальний заклад і торговельний центр.

На північному заході Росії можуть готувати тисячі додаткових лікарняних місць для поранених військових. Російське видання Volya з посиланням на джерела в Міністерстві оборони РФ повідомило, що восени 2026 року цивільні лікарні мають додатково зарезервувати 16 тисяч ліжок для військових пацієнтів. Одне з джерел назвало цифру у 20 тисяч місць.

20 вересня російські війська вкотре атакували українську столицю безпілотниками. Про наслідки атаки повідомив мер Києва Віталій Кличко.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ООН задокументувала майже 900 випадків сексуального насильства щодо українських цивільних та військовополонених. Глава МЗС Андрій Сибіга підтвердив, що Москва використовує зґвалтування як зброю.