ПАРЄ не визнає легітимність Лукашенка

Джерело: резолюція ПАРЄ

30 січня Парламентська Асамблея Ради Європи закликала до розширення та посилення санкцій проти режиму Олександра Лукашенка та його прихильників. Результати виборів, що відбулися в Білорусі, як і легітимність Лукашенка на посаді президента країни, у ПАРЄ не визнають, зазначається в одностайно прийнятій резолюції асамблеї.

Серед іншого резолюція ПАРЄ закликає Мінськ повернутися до дотримання міжнародного права, щоб “зберегти суверенітет та незалежність”.

Для цього білоруська влада має припинити репресії, звільнити політв’язнів та “забезпечити організацію вільних та справедливих виборів”, після яких гарантувати “мирну передачу влади”.

Тим часом країни-члени Ради Європи мають продовжувати та посилювати підтримку “структур білоруських демократичних сил на чолі зі Світланою Тихановською”.

Під час дебатів та голосування за резолюцію у залі ПАРЄ вперше була присутня делегація Координаційної ради Білорусі.

Сьогодні Білорусь не є членом РЄ, оскільки не ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини. У 1992 році країні надали статус “спеціально запрошеної”, що дозволяло їй брати участь у роботі деяких органів РЄ.

З того часу політична ситуація в Білорусі неодноразово була темою для резолюцій ПАРЄ. У березні 2022 року Комітет міністрів РЄ ухвалив рішення перервати усі зв’язки з режимом Лукашенка через його активну підтримку агресії РФ проти України.

26 січня у Білорусі відбулися президентські “вибори”. Згодом стало відомо, що за Лукашенка “проголосували” 87,6% виборців. Раніше Центральна виборча комісія повідомила, що явка на виборах становила 81,50% від кількості зареєстрованих виборців.

На другому місці – Сергій Сиранков із 2,7%, інші кандидати не подолали поріг у 2% голосів, згідно з даними екзитполу Білоруського комітету молодіжних організацій. Тоді як проти всіх проголосували 5,1% виборців.

Голосування відбулося без участі західних спостерігачів, виборчі дільниці за кордоном також не відкривалися.

Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас та єврокомісарка з політики сусідства і розширення Марта Кост критично оцінили так звані вибори в Білорусі. В їхній заяві зазначено, що вибори 26 січня не були “ані вільними, ані чесними”, а білоруський народ “заслуговує на справжній голос у вирішенні, хто керуватиме їхньою країною”.

Додамо, напередодні так званих виборів у Білорусі виявили проблеми в роботі VPN-сервісів й окремих закордонних сайтів. Проблеми у роботі розпочались близько 10-11 ранку 25 січня. Користувачі не змогли під’єднатись щонайменше до семи VPN-сервісів: Proton VPN, NordVPN, TunnelBear, Thunder VPN, VPN — Super Unlimited Proxy, X-VPN, Planet VPN.

Ще користувачі повідомили про збій у підключенні до окремих іноземних сайтів – Twitch, Steam, Reddit, а також піратських онлайн-кінотеатрів.

Крім того, сайти, які користувалися віртуальним хостингом у Білорусі, стали недоступні для користувачів з-за кордону. Обмеження торкнулося не всіх сайтів, а тільки тих, які використовували послугу “віртуальний хостинг”. Як правило, це невеликі сервіси та ініціативи. Більшість майданчиків великих ЗМІ, банків і магазинів залишилися доступні.

Доступ обмежили з 10 ранку суботи, 25 січня, до 23.59 понеділка, 27 січня. Обмеження ввели за розпорядженням влади “для захисту від загроз”.

Російські окупанти вдарили керованими авіабомбами по Глухівській громаді Сумської області. Пошкоджені приватні будинки, автівки. Поранень зазнали троє осіб.

14 березня в усіх регіонах України з 17:00 до 22:00 застосовуватимуть графіки погодинних відключень, тоді як з 17:00 до 23:00 – графіки обмеження потужностей для промислових споживачів.

На Хмельниччині викрили керівника одного з благодійних фондів, який використав донати на ЗСУ для власного збагачення. Загальна сума збитків перевищує 1,1 млн грн.

У Харкові чоловік врятував чотирьох дітей, які провалилися під кригу на водоймі. Після цього він сам знепритомнів через сильне переохолодження.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував результати соціологічного дослідження, проведеного в жовтні 2025 року щодо ставлення українців до біженців, внутрішньо переміщених осіб, українців в окупації, російськомовних громадян та етнічних росіян.