ПАРЄ визнала Голодомор геноцидом українського народу
Джерело: Володимир Зеленський/Twitter
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.
Я вдячний ПАРЄ за визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Відновлення історичної справедливості та вшанування пам’яті жертв Голодомору надсилає чіткий сигнал: справедливе покарання за всі минулі та нинішні злочини Москви – неминуче, – зазначив президент.
Я вдячний ПАРЄ за визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Відновлення історичної справедливості та вшанування пам’яті жертв Голодомору надсилає чіткий сигнал: справедливе покарання за всі минулі та нинішні злочини Москви неминуче.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) October 12, 2023
За відповідне рішення проголосували 73 депутати.
Глава МЗС Дмитро Кулеба також висловив вдячність за рішення. Зазначивши важливість, що ПАРЄ також закликала всі парламенти держав-членів Ради Європи та інші парламенти наслідувати цей приклад.
I thank @PACE_News for recognizing Stalin’s 1932–1933 Holodomor as an act of genocide against the Ukrainian people. It is also important that PACE encouraged all @coe and other parliaments to follow suit. This is a morally, historically, and politically right thing to do. pic.twitter.com/28cd021RYY
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) October 12, 2023
Раніше Володимир Зеленський зауважив, що нині вже 28 держав визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу, тоді як ще в чотирьох країнах ухвалено рішення однією з палат парламенту.
Зеленський додав, що лише протягом повномасштабної війни ухвалено 17 рішень стосовно визнання Голодомору, пояснивши, що це дуже високий темп. І закликав українських дипломатів зберігати саме такий темп – “бути саме такими активними в інтересах України”.
Зауважимо, 7 липня палата представників Нідерландів визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
На засіданні 15 червня уряд Хорватії підтримав ініціативу парламенту про визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом українського народу.
13 червня Палата депутатів Люксембургу визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
25 травня Нижня палата парламенту Великої Британії – Палата громад, одностайно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
23 травня Словенія визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Парламент країни ухвалив відповідну декларацію.
28 березня парламент Франції проголосував за визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.
23 березня парламент Ісландії визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
Тоді як 10 березня у Палаті представників Бельгії визнали Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
1 лютого 2023 року парламент Болгарії ухвалив рішення визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Пропозицію підтримала більшість депутатів парламенту.
15 грудня 2022 року Європейський парламент більшістю голосів підтримав резолюцію щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.
У листопаді 2022 року німецький Бундестаг визнав Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу.
26 липня Італія визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
- Рятувальники на Сумщині зуміли врятувати значну частину унікальних ліноритів, присвячених Голодомору.
- У середині 2024 року планують завершити будівництво другої черги Національного музею Голодомору-геноциду у Києві. На сьогодні виконано 68% усіх зовнішніх будівельних робіт.
- Президента закликали створити Меморіал пам’яті усіх громадян України, які загинули у цій війні.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 липня. На даний час відбулося 149 бойових зіткнень.
З початку літа через російські обстріли постраждали шестеро медиків екстреної медичної допомоги. Загалом пошкоджені 24 автомобілі швидкої, з яких два знищені вщент.
Попри загрозливу ситуацію на фронті, де російські війська ведуть активні наступи й майже перетворили Суми на “сіру зону”, увагу спостерігачів дедалі більше привертає інший фронт – внутрішньополітичний. У червні в Україні загострилися кадрові конфлікти, антикорупційні справи та боротьба за контроль над урядом і силовими відомствами. У центрі – голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Сьогодні, 6 липня, російські війська атакували ударними дронами будівлю Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Полтавській області.
Центральна міська клінічна лікарня №6 у тимчасово окупованому Донецьку перебуває у занедбаному стані. У медичному закладі спостерігається гостра нестача медикаментів та персоналу, зафіксовані випадки фізичного зносу приміщень — зокрема, пошкодження підлоги та зламані меблі.