Пашинян натякнув на вихід Вірменії з ОДКБ

Джерело: Радіо Азатутюн

12 червня прем’єр-міністр Нікол Пашинян натякнув на вихід з країни ОДКБ під час серії запитань у парламенті.

Відповідаючи на запитання депутата опозиційної фракції Тадевоса Аветисяна, Пашинян розповів про структуру на чолі з РФ, акцентувавши, що вони вирішуватимуть, коли вийти з альянсу.

Винуваті ті, хто створив бульбашковий альянс, учасники якого планували війну проти нас з Азербайджаном, – наголосив він. – Ми вийдемо (з ОДКБ – ред.), ми вирішимо, коли вийдемо.

Раніше прем’єр заявив, що знає як мінімум про дві країни, які брали участь у “підготовці війни проти нас”. Його заява прозвучала в Баку після слів президента Білорусі Олександра Лукашенка про те, що він знає про плани Алієва атакувати Карабах і навіть погоджується, що цю проблему можна вирішити війною.

Раніше Пашинян наголосив, що членство Вірменії в ОДКБ зараз практично заморожено. Він пояснив, що Єреван не має постійного представника в ОДКБ і не бере участі в заходах вже тривалий час.

Влада Вірменії регулярно критикувала Росію та ОДКБ за бездіяльність та відсутність реакції на прохання Єревана про допомогу. Зокрема 3 вересня Пашинян в інтерв’ю La Repubblica заявив про дистанціювання РФ від Південного Кавказу.

У вересні президент Вірменії Ваагн Хачатурян ухвалив рішення відкликати Віктора Біягова з посади постійного та повноважного представника країни в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ.

Рішення прийняли за поданням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

Ще у жовтні прем’єр-міністр Нікол Пашинян заявив, що Вірменія диверсифікує партнерство у сфері безпеки, а 23 жовтня країна підписала угоду про військову співпрацю з Францією.

Вже 14 листопада прем’єр-міністр Нікол Пашинян провів телефонну розмову з самопроголошеним президентом РБ Олександром Лукашенком, під час якої повідомив, що його країна не буде присутня на зібранні ОДКБ.

Наприкінці 2022 року Пашинян відмовився підписувати спільну декларацію Ради колективної безпеки ОДКБ через відсутність політичної оцінки “агресії Азербайджану” проти Вірменії. Пізніше Пашинян повідомив, що Вірменія може вийти з ОДКБ.

Щобільше, у 2023 році Вірменія не брала участі у заходах ОДКБ, зокрема, у двох навчаннях та саміті у РБ. Тоді у Кремлі висловлювали “розчарування” стосовно цього.

У березні 2024 року Пашинян поінформував, що Вірменія вийде з Організації Договору про колективну безпеку на чолі з РФ, якщо та не виконає своїх зобов’язань перед Єреваном та не визначить свою зону відповідальності у країні.

Вже у травні речниця Міністерства закордонних справ республіки Ані Бадалян повідомила, що Вірменія не виділятиме кошти на фінансування діяльності Організації Договору про колективну безпеку на чолі з РФ.

Довідка. Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) – військовий блок, створений Росією у 1992 році на противагу НАТО. Окрім РФ, до нього входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Раніше до організації входили також Азербайджан, Грузія й Узбекистан.

Основні сили організації – близько 30 000 осіб у різних військових угрупованнях, включно й оперативних. Члени ОДКБ не раз висловлювалися проти НАТО, розглядаючи Альянс як загрозу. Окрім того, виходячи з публічних заяв представників організації, ОДКБ вважає країни, що межують із країнами-членами ОДКБ, “зоною відповідальності ОДКБ”.

Президент США Дональд Трамп змінив керівництво Кеннеді-центру, що призвело до скасування мистецьких подій та звільнення артистів.

3 квітня заявив президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що Франція або Велика Британія мають взяти на себе ініціативу у взаємодії з Росією в межах європейських зусиль щодо врегулювання війни РФ проти України.

Забуте полотно індійського художника Макбула Фіди Хусейна “Грама Ятра” був проданий за 13,8 млн доларів на аукціоні Christie’s у Нью-Йорку.

Служба безпеки викрила та зібрала докази щодо українських зрадників, які претендують на реалізацію ідеї очільника Кремля Володимира Путіна про “зовнішнє управління” Україною. Фігуранти переховуються у РФ.

Соцмережа X Ілона Маска звернулася до Верховного суду США з проханням захистити компанії від примусового розкриття конфіденційних фінансових даних користувачів за “безпідставними” повістками, виданими федеральними правоохоронними органами.