Пекін скоротив інвестиції в Росію з початку повномасштабної війни

Джерело: BOFIT

Попри заяви глави РФ Володимира Путіна про “безпрецедентний” рівень партнерства з Китаєм та “безмежні” можливості для взаємодії двох країн, китайські інвестори різко скоротили інвестиції в Росію після повномасштабного вторгнення в Україну. Якщо у 2011–2018 роках у середньому Пекін щорічно інвестував у російські проекти $1,2 млрд на рік, то у 2022–2023 роках показник упав утричі — до $400 млн. Про це свідчить доповідь Інституту економік Банку Фінляндії, що розвиваються.

Проте, у питанні вкладень у Росію китайські інвестори повелися так само як і решта. За даними Центробанку РФ, за три роки війни вкладення нерезидентів у реальний сектор російської економіки скоротилися на 57%. З $497,7 млрд прямих іноземних інвестицій, які мали бізнес на 1 січня 2022 року, до початку 2025-го залишилося лише $216 млрд — мінімальна сума з 2009 року.

Відтак, сподівання Кремля на те, що “дружні” країни, до яких входить Китай, замінять Росії західних інвесторів, виявилися марними.

На зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном на початку травня Путін заявив, що Росія вітатиме появу на своїй території китайських виробництв. Він зазначив, що Москва готова забезпечити “комфортні умови для діяльності компаній з Китаю в Росії” і вважає російсько-китайські відносини “зразком міждержавних взаємин у 21 столітті”. Однак до цього влада Китаю заборонила місцевим компаніям інвестувати в нафтогазовий сектор Росії, дала вказівку автоконцернам не будувати заводи в РФ і відмовилася фінансувати проект “Сила Сибіру-2”.

За даними Американського інституту підприємництва, останній великий китайський інвестпроект (від $100 млн) у Росії датується 2021 роком. Це були вкладення у розмірі $360 млн від китайської нафтогазової компанії Sinopec у російську нафтопромисловість.

Росія ще до війни мала погану репутацію серед китайських інвесторів, зауважив директор директор Російсько-Євразійського центру Карнегі в Берліні Олександр Габуєв. За його словами, російські активи для них так само дорогі, як на розвинених ринках, але, на відміну від них, у країні немає захисту інвестицій, ні зрозумілої судової системи.

Українські військові заявили, що помстилися російським операторам безпілотників, які вбили однорічну дитину на Херсонщині.

Внаслідок масованого російського обстрілу в Чернівцях 12 липня загинула завідувачка аптеки Діана Кравченко.

11 липня над Києвом помітили цивільний літак. З’ясувалось, що це вантажний літак Антонов Ан-124-100 “Руслан”, що вперше з 2022 року пролетів над Україною і прямував у Лейпциг, Німеччина.

Президент США Дональд Трамп має намір підвищити тарифи на європейські товари до 30% з 1 серпня, написав він у листі на ім’я президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.

Внаслідок масованого російського обстрілу в Чернівцях загинув Святослав Лазаренко – працівник Снятинської міської ради, що в Івано-Франківській області.