Пекін скоротив інвестиції в Росію з початку повномасштабної війни

Джерело: BOFIT

Попри заяви глави РФ Володимира Путіна про “безпрецедентний” рівень партнерства з Китаєм та “безмежні” можливості для взаємодії двох країн, китайські інвестори різко скоротили інвестиції в Росію після повномасштабного вторгнення в Україну. Якщо у 2011–2018 роках у середньому Пекін щорічно інвестував у російські проекти $1,2 млрд на рік, то у 2022–2023 роках показник упав утричі — до $400 млн. Про це свідчить доповідь Інституту економік Банку Фінляндії, що розвиваються.

Проте, у питанні вкладень у Росію китайські інвестори повелися так само як і решта. За даними Центробанку РФ, за три роки війни вкладення нерезидентів у реальний сектор російської економіки скоротилися на 57%. З $497,7 млрд прямих іноземних інвестицій, які мали бізнес на 1 січня 2022 року, до початку 2025-го залишилося лише $216 млрд — мінімальна сума з 2009 року.

Відтак, сподівання Кремля на те, що “дружні” країни, до яких входить Китай, замінять Росії західних інвесторів, виявилися марними.

На зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном на початку травня Путін заявив, що Росія вітатиме появу на своїй території китайських виробництв. Він зазначив, що Москва готова забезпечити “комфортні умови для діяльності компаній з Китаю в Росії” і вважає російсько-китайські відносини “зразком міждержавних взаємин у 21 столітті”. Однак до цього влада Китаю заборонила місцевим компаніям інвестувати в нафтогазовий сектор Росії, дала вказівку автоконцернам не будувати заводи в РФ і відмовилася фінансувати проект “Сила Сибіру-2”.

За даними Американського інституту підприємництва, останній великий китайський інвестпроект (від $100 млн) у Росії датується 2021 роком. Це були вкладення у розмірі $360 млн від китайської нафтогазової компанії Sinopec у російську нафтопромисловість.

Росія ще до війни мала погану репутацію серед китайських інвесторів, зауважив директор директор Російсько-Євразійського центру Карнегі в Берліні Олександр Габуєв. За його словами, російські активи для них так само дорогі, як на розвинених ринках, але, на відміну від них, у країні немає захисту інвестицій, ні зрозумілої судової системи.

У Міністерстві закордонних справ Китаю прокоментували заяву президента України Володимира Зеленського про те, що Київ не потребує гарантій безпеки від Пекіна.

Начальниця відділу цивільно-військового співробітництва командування Медичних сил ЗСУ підполковниця Наталія Чорна повідомила про нестачу медиків у війську.

7 зрадників, які воювали проти України на східному фронті й потрапили в полон, отримали вироки – по 15 років тюрми з конфіскацією майна.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним наразі не планується, оскільки для неї немає передумов.

Напередодні 34-ї річниці незалежності України ЄС виділив Києву 4,05 млрд євро допомоги.