Пентагон разом із Boeing уклали контракт для виробництва бомб, зокрема для України
Джерело: пресслужба Пентагону
Пентагон уклав контракт з Boeing на виробництво бомб малого діаметра, вартістю 6,9 мільярда доларів. Частина цих бомб призначена для поставок іноземним замовникам, зокрема Україні, Японії та Болгарії.
Контракт триватиме до 2035 року і включає низку постачань для військових потреб.
Окрім цього, Міністерство оборони США уклало контракти на понад 33 мільярди доларів із такими компаніями, як American Systems Corp., DCS Corp. та Peraton Inc. Угода передбачає проведення досліджень та розробок у межах Інформаційно-аналітичного центру Пентагону. Роботи за цими контрактами виконуватимуться до 2027 року.
Фінансування на частину робіт уже виділено на 2024 і 2025 роки.
- Американська компанія Northrop Grumman Corporation планує створити лінію з виробництва боєприпасів у Литві для посилення оборонного потенціалу країни. У понеділок у Вільнюсі віцепрезидент компанії Стефан О’Браян підписав меморандум про взаєморозуміння з урядом Литви щодо запуску виробництва 30-міліметрових боєприпасів на державному підприємстві.
- Пані посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова повідомила, що 400 мільйонів євро з першого траншу від прибутків із заморожених російських активів скерували на фінансування українських оборонних підприємств, зокрема на виробництво САУ “Богдана”.
Надвечір 10 вересня російські війська здійснили масований обстріл Краматорськ, застосувавши шість авіабомб по житловій забудові міста.
На пляжі в румунському Корбу туристи виявили уламки безпілотника. Після перевірки військові сапери встановили, що вони не містили вибухового заряду.
У Білому домі розглядають згортання участі спецпризначенця Дональда Трампа Стіва Віткоффа та його зятя Джареда Кушнера у переговорах із Росією, повідомили п’ятеро поінформованих джерел.
Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з юридичних питань вважає, що російські державні активи мають бути перепрофільовані для виплати Україні потенційної компенсації у розмірі “мільярдів євро” після двох рішень Європейського суду з прав людини проти Росії.
У Міністерстві оборони пояснили, що твердження про неможливість самовільного залишення частини до складання Військової присяги є юридично неправильним. Визначальним у цьому питанні є момент початку військової служби, а не дата складання присяги.