Перша партія боєприпасів у межах чеської ініціативи вже «певний час» в Україні

Джерело: Петр Фіала/X

Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала у вівторок, 25 червня, повідомив, що перша партія артилерійських снарядів, закуплених у межах ініціативи Чехії, вже в Україні.

“Минув певний час, відколи перша партія боєприпасів від нашої ініціативи прибула в Україну. Ми робимо те, що потрібно”, – написав він.

За словами глави МЗС Чехії Яна Ліпавського, цього року Чехія зможе придбати та безперебійно передавати Україні “значну кількість боєприпасів”.

Раніше президент Чехії Петр Павел здивував прихильників України ініціативою щодо закупівлі боєприпасів. 7 березня Павел повідомив, що країна зібрала необхідну суму для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України.

У березні газета The Wall Street Journal писала, що Чехії вже вдалося придбати близько 800 тисяч артилерійських снарядів у постачальників з усього світу. Ще 700 тисяч снарядів Чехія зможе купити за наявності додаткових коштів.

Також стало відомо, що Чехія, у межах свої ініціативи щодо закупівлі снарядів для України, вже підписала контракт на придбання перших 180 000 боєприпасів.

Станом на сьогодні вже двадцять країн приєдналися до чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів для України.

Петр Павел заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що його країна виявила 500 тис. 155 мм снарядів та ще 300 тис. 122 мм, які можуть передати протягом кількох тижнів, якщо союзники профінансують купівлю.

У яких саме країнах можуть закупити снаряди, Павел не уточнив. Тим часом деякі ЗМІ інформували, що Чехія вела переговори про боєприпаси  у Південній Кореї, Туреччині та ПАР.

Раніше Канада дала сигнал, що готова підтримати ініціативу Чехії терміново постачити Україні сотні тисяч артилерійських снарядів з різних країн. Міністр оборони Білл Блер зауважив, що Канада веде перемовини з чехами, але не поки що не обговорювали деталі.

Згодом Франція та Нідерланди підтримали план закупівлі боєприпасів за межами Європи, щоб швидше передати вкрай необхідні снаряди в Україну, оскільки сили Києва продовжвють боротися із наступом Росії.

Нещодавно прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо повідомив, що країна виділить 200 млн євро на закупівлю 800 000 боєприпасів для України, про можливість придбання яких заявив президент Чехії Петр Павел на Мюнхенській конференції з безпеки.

Також стало відомо, що Литва сприятиме багатосторонній ініціативі Чеської Республіки щодо придбання та передачі Україні боєприпасів, підтвердила 4 березня прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте після телефонної розмови з главою чеського уряду Петром Фіалою.

Німеччина вкладе сотні мільйонів в закупівлю артилерійських снарядів для оборони України проти Росії. Речник уряду Штеффен Гебештрайт оголосив у Берліні, що федеральний уряд приєднається до відповідної ініціативи Чехії.

Вранці 7 березня Норвегія оголосила, що виділить близько 153 мільйонів доларів, які будуть спрямовані на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України.

18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.

Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.

До 2045 року до тимчасово окупованих регіонів України мають переїхати понад 100 тисяч росіян. Принаймні, це випливає з планів “розвитку” окупованих Луганщини, Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 16 березня та у ніч на 17 березня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по важливих військових об’єктах противника.

Під час багатонаціональних навчань НАТО “REPMUS/Dynamic Messenger 2025” група морських сил під українським командуванням у ролі “ворога” виявила вразливість союзних військово-морських сил і “потопила” щонайменше один фрегат НАТО.