Перша партія боєприпасів у межах чеської ініціативи вже «певний час» в Україні
Джерело: Петр Фіала/X
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала у вівторок, 25 червня, повідомив, що перша партія артилерійських снарядів, закуплених у межах ініціативи Чехії, вже в Україні.
“Минув певний час, відколи перша партія боєприпасів від нашої ініціативи прибула в Україну. Ми робимо те, що потрібно”, – написав він.
За словами глави МЗС Чехії Яна Ліпавського, цього року Чехія зможе придбати та безперебійно передавати Україні “значну кількість боєприпасів”.
Раніше президент Чехії Петр Павел здивував прихильників України ініціативою щодо закупівлі боєприпасів. 7 березня Павел повідомив, що країна зібрала необхідну суму для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України.
У березні газета The Wall Street Journal писала, що Чехії вже вдалося придбати близько 800 тисяч артилерійських снарядів у постачальників з усього світу. Ще 700 тисяч снарядів Чехія зможе купити за наявності додаткових коштів.
Також стало відомо, що Чехія, у межах свої ініціативи щодо закупівлі снарядів для України, вже підписала контракт на придбання перших 180 000 боєприпасів.
Станом на сьогодні вже двадцять країн приєдналися до чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів для України.
Петр Павел заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що його країна виявила 500 тис. 155 мм снарядів та ще 300 тис. 122 мм, які можуть передати протягом кількох тижнів, якщо союзники профінансують купівлю.
У яких саме країнах можуть закупити снаряди, Павел не уточнив. Тим часом деякі ЗМІ інформували, що Чехія вела переговори про боєприпаси у Південній Кореї, Туреччині та ПАР.
Раніше Канада дала сигнал, що готова підтримати ініціативу Чехії терміново постачити Україні сотні тисяч артилерійських снарядів з різних країн. Міністр оборони Білл Блер зауважив, що Канада веде перемовини з чехами, але не поки що не обговорювали деталі.
Згодом Франція та Нідерланди підтримали план закупівлі боєприпасів за межами Європи, щоб швидше передати вкрай необхідні снаряди в Україну, оскільки сили Києва продовжвють боротися із наступом Росії.
Нещодавно прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо повідомив, що країна виділить 200 млн євро на закупівлю 800 000 боєприпасів для України, про можливість придбання яких заявив президент Чехії Петр Павел на Мюнхенській конференції з безпеки.
Також стало відомо, що Литва сприятиме багатосторонній ініціативі Чеської Республіки щодо придбання та передачі Україні боєприпасів, підтвердила 4 березня прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте після телефонної розмови з главою чеського уряду Петром Фіалою.
Німеччина вкладе сотні мільйонів в закупівлю артилерійських снарядів для оборони України проти Росії. Речник уряду Штеффен Гебештрайт оголосив у Берліні, що федеральний уряд приєднається до відповідної ініціативи Чехії.
Вранці 7 березня Норвегія оголосила, що виділить близько 153 мільйонів доларів, які будуть спрямовані на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України.
- Литва схвалила виділення 35 мільйонів євро на чеську ініціативу стосовно купівлі боєприпасів для України.
- У міністерстві оборони Німеччини повідомили, що нададуть Україні 180 000 артилерійських боєприпасів як свій внесок в чеську ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.