Під час посадки на Місяць російський космічний корабель потрапив в «аварійну ситуацію»

Джерело: CNN

19 серпня російський космічний корабель “Луна-25” під час наближення до Місяця повідомив про “аварійну ситуацію на борту”.

Інцидент стався, коли космічний корабель намагався вийти на передпосадкову орбіту.

“Під час операції на борту автоматичної станції виникла аварійна ситуація, яка не дозволила виконати маневр із заданими параметрами. Наразі керівництво аналізує ситуацію”, — йдеться в повідомленні Роскосмосу.

Поки не ясно, чи завадить ця проблема місячному посадковому кораблю, який мав спробувати приземлитися біля південного полюса Місяця в понеділок, 21 серпня.

Росія прагне довести, що її цивільна космічна програма, яка, за словами деяких експертів, стикалася з проблемами протягом десятиліть, все ще може виконувати високопрофільні місії.

“У них було багато проблем із контролем якості, корупцією та фінансуванням”, — сказала Вікторія Самсон, директор вашингтонського офісу Secure World Foundation.

ДОВІДКА.  У четвер, 10 серпня, Росія здійснила останні приготування до запуску космічного корабля для висадки на Місяць. Росія хоче стати першою державою, яка здійснить м’яку посадку на південному полюсі Місяця і зможе віднайти значні поклади водяного льоду.

Карти NASA у 2018 році показали водяний лід у затінених частинах Місяця, а в 2020 році NASA підтвердило наявність води на сонячних ділянках.

Ракета “Союз 2.1v” з кораблем “Луна-25” вилетить з космодрому “Східний” у п’ятницю, 11 серпня, о 02:11 за московським часом і повинна приземлитися на Місяці 23 серпня.

Російська місія на Місяць, перша з 1976 року, змагається з Індією, яка минулого місяця відправила свій посадковий апарат на Місяць Чандраян-3, а також зі Сполученими Штатами та Китаєм, які мають передові програми дослідження Місяця.

Великі держави, такі як Сполучені Штати, Китай, Індія, Японія та Європейський Союз, усі досліджували Місяць протягом останніх років.

Жодна країна ще не здійснила м’яку посадку на південний полюс. Індійська місія Чандраян-2 зазнала невдачі в 2019 році.

Нерівна місцевість ускладнює приземлення, але відкриття там водяного льоду може бути історичним: велика кількість льоду може бути використана для видобутку палива та кисню, а також задля питної води.

Останні події в Польщі, пов’язані з демонтажем українських символів та ігноруванням проявів ксенофобії, засвідчують тривожну тенденцію: польська держава не дає належної відповіді на зростання антиукраїнських настроїв. Про це пише польський журналіст і публіцист Міхал Ольшевський у своїй колонці для “Gazeta Wyborcza”.

У Держдумі Росії готуються до розгляду законопроєкту, який дозволить притягати до кримінальної відповідальності “іноагентів” після першого ж порушення закону – без попереднього адміністративного покарання. Про це повідомив спікер Держдуми В’ячеслав Володін у своєму Telegram-каналі.

Платформа McHire, яку McDonald’s використовує для прийому на роботу нових співробітників, виявилася вразливою до елементарного злому. Двоє незалежних дослідників кібербезпеки – Ієн Керролл і Сем Каррі – з’ясували, що до внутрішньої системи, яка обробляє заявки кандидатів, можна було увійти, просто ввівши логін і пароль “123456”.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що президент Володимир Зеленський “робить перші, але впевнені кроки” до авторитарної моделі влади, заснованої на зловживанні повноваженнями та вибірковому переслідуванні опонентів.

10 липня українська військова розвідка зафіксувала ще один доказ воєнних злочинів, скоєних армією РФ. ГУР МО оприлюднило аудіоперехоплення наказу одного з командирів 155-ї окремої бригади морської піхоти тихоокеанського флоту РФ, у якому той закликає до звірств щодо українських військовополонених: “Голову отрезать, на пики посадить, выкинуть нах..й”.