Під час штурмів солдати РФ прикриваються українськими військовополоненими (відео)
Джерело: “Радіо Свобода”
Журналістам вдалося отримати відео з дрона, на якому група військових армії Росії на одному з напрямків фронту, ймовірно, веде трьох полонених попереду себе, ведучи вогонь за їхніми спинами.
Розслідувачі верифікували відео і чітко визначили локацію, де відбувалися події. Запис відбувся на Запорізькому напрямку в районі Роботиного, одначе, на прохання самих військових точне місце подій не вказують.
На записі група російських солдатів веде трьох українських військовополонених. Разом з тим веде вогонь за їхніми спинами.
Українські військові наголошують, що так росіяни прикриваються полоненими під час штурмових дій, аби змусити наших оборонців на позиціях не відкривати по них вогонь.
Радіо Свобода отримало відео із дрона, на якому видно, як група військових армії Росії веде трьох полонених вперед, а за їхніми спинами веде вогонь. pic.twitter.com/yx1Mi7t1GI
— Радіо Свобода (@radiosvoboda) December 13, 2023
Натомість вдалося встановити, що на цьому напрямку розташовані російські війська 234-го десантно-штурмового полку у складі 76-ї десантно-штурмової дивізії армії РФ.
Згідно з кадрами, російські солдати почали відступати під час бою, відіславши беззбройних полонених назад, а потім вистрелили в бік одного з них. Наразі доля українського бійця невідома.
Використовуючи осіб, які не є бойовою одиницею, як живий щит…- є грубим порушення норм міжнародного гуманітарного права, — пояснила юристка у сфері міжнародного кримінального права Анна Вишнякова.
Як зазначив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, у разі підтвердження відео, це буде “пряме порушення Женевських конвенцій”.
Довідка. Правовий статус військовополоненого визначено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 року (далі – Конвенція), яку було ратифіковано Указом ПВР УРСР від 03.07.1954 року, а для України Конвенція набула чинності 03.01.1955 року.
Положення Конвенції застосовуються не лише в мирний час, а й:
- в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них;
- в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір.
Відповідно до статті 12 Конвенції військовополонені перебувають в руках ворожої держави, а не окремих осіб чи військових частин, які взяли їх у полон. Незалежно від відповідальності, яку можуть нести окремі особи, держава, що тримає в полоні, відповідає за поводження з військовополоненими.
- За інформацією ЦНС, російські окупанти утримують українських військовополонених і некомбатантів у жахливих умовах.
- За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
- Кабінет міністрів України прийняв постанову, відповідно до якої вносяться зміни до Порядку тримання військовополонених.
- Катування є частиною державної політики РФ – ООН.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.