Під час відбиття нічної атаки Росії загинув пілот F-16
Джерело: Повітряні сили ЗСУ
Під час відбиття масованої російської ракетно-дронової атаки цієї ночі зазнав ушкоджень український літак F-16, загинув льотчик 1-го класу, підполковник Максим Устименко.
“У ніч на 29 червня 2025 року російські окупанти вкотре завдали масованого ракетно-дронового удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та ударних БпЛА. Усього – понад 500 повітряних цілей”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що до відбиття масованої атаки були залучені всі наявні засоби Сил оборони, які можуть працювати по засобах повітряного нападу. Вкотре продуктивно відпрацювала авіація Повітряних Сил, зокрема літаки F-16, пілоти яких знищили десятки дронів типу Shahed.
“Робота українських винищувачів є вкрай небезпечною та ризикованою, як при ударах по наземних цілях противника, так і під час відбиття повітряних атак. Але попри все, наші льотчики героїчно виконують бойові завдання, досягаючи максимальних результатів”, – зазначили в Повітряних силах.
Цієї ночі, відбиваючи масований повітряний напад, на літаку F-16 загинув льотчик 1-го класу підполковник Максим Устименко, 1993 року народження.
“Пілот застосував увесь комплекс бортового озброєння, збив сім повітряних цілей. Під час відпрацювання останньої – його літак зазнав ушкоджень і почав втрачати висоту. Максим Устименко зробив усе можливе, відвів машину від населеного пункту, але катапультуватись не встиг. Загинув, як герой”, – наголосили в Повітряних силах.
- У ніч на 29 червня російські війська атакували Черкащину, внаслідок чого пошкоджено цивільну інфраструктуру, відомо про трьох постраждалих.
Сили оборони офіційно відійшли з Сіверська задля збереження особового складу та боєздатності. Водночас місто й надалі перебуває під вогневим контролем українських військ.
Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.