Підозрюваному у незаконному збагаченні голові АМКУ Кириленку зменшили заставу до 25 млн

Джерело: Радіо Свобода

4 червня Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, та зменшив розмір застави до 25 мільйонів гривень. Водночас суд відмовив у проханні дозволити Кириленку виїжджати у службові відрядження за кордон.

Адвокат Кириленка Володимир Лисенко подав клопотання про зміну запобіжного заходу – зменшення розміру застави з 30 мільйонів гривень до трьох мільйонів і повернення посадовцю закордонного паспорта для виїзду за кордон у службові відрядження. За його словами, компанія “Керамет”, котра 28 серпня 2024 року внесла заставу за голову АМКУ у 30 мільйонів гривень, звернулася до Кириленка з проханням повернути кошти “у зв’язку зі спливом тривалого часу з внесення застави і настанням термінів розрахунків із кредиторами як в Україні, так і за кордоном”.

Також Лисенко нагадав, що Кириленко, відповідно до указу президента Зеленського, входить до делегації України для участі в переговорах з ЄС стосовно укладення угоди про вступ України до Євросоюзу.

Прокурорка САП Валентина Гребенюк заперечила проти поданого клопотання, зазначивши, що законодавство не передбачає повернення застави за бажанням заставодавця, а забезпечення співпраці АМКУ з міжнародними організаціями, державними органами та неурядовими організаціями інших держав “покладаються не на голову АМКУ, а на першого заступника і заступників”.

Нагадаємо, очільнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку повідомили про підозру у незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації.

З 2020 по 2023 роки Кириленко став власником 21 об’єкта нерухомості та люксового авто, записавши все на родичів своєї дружини.

Зауважується, що серед набутого майна посадовцем:

  • 7 квартир у Києві та Ужгороді загальною площею майже  700 кв.м ;
  • будинок на понад 220 кв.м та дві земельні ділянки під Києвом;
  • два гаражних бокси;
  • 6 машиномісць;
  • три нежитлових приміщення площею понад 190 кв.м;
  • автомобіль ВМW Х3.

Загальна вартість активів – 61,7 млн грн. У ЦПК відзначили, що різниця між вартістю цих активів і коштами, якими володіла родина, і лягла у текст підозри.

Першими про можливе незаконне збагачення Кириленка написали Схеми. Журналіст Георгій Шабаєв встановив, що родичі чиновника не мали бізнесу і за останні чверть століття не отримували достатніх офіційних доходів, щоб все це придбати.

У САП повідомили, що приводом для розслідування САП та НАБУ стало саме оприлюднення журналістського розслідування.

Додамо, днями заступника міністра енергетики України викрили на хабарі розміром пів мільйона доларів. Служба безпеки України та Національне антикорупційне бюро за сприяння міністра енергетики Германа Галущенка розкрили масштабну корупційну схему, організовану високопосадовцем.

Довідка. Павло Кириленко – полковник юстиції, голова Антимонопольного комітету України з 6 вересня 2023 року. Голова Донецької ОВА (5 липня 2019 – 5 вересня 2023).

21 березня 2024 року з розслідування Радіо Свобода та проєкту “Схеми” стало відомо, що сім’я голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка володіє майном загальною ринковою вартістю 70 мільйонів гривень. Мовилося про 7 квартир, 6 паркомісць, будинок, дві земельні ділянки, комерційну нерухомість та два кросовери, якими володіють батьки дружини Кириленка. Це майно, за даними з розслідування, вони почали купувати, коли Кириленко очолив Донецьку обласну державну адміністрацію. Журналісти стверджували, що теща і тесть Кириленка не мали достатніх офіційних доходів на придбання цього майна.

Журналістам Павло Кириленко пояснив, що стартовий капітал на купівлю цього майна його родина отримала в 90-х роках, коли прабабуся його дітей вдало реалізувала акції заводу “Стирол” у нині окупованій Горлівці. Теща Кириленка в розмові з журналістами повідомила, що в 1997 році їм вдалося виручити за продаж акцій концерну 40 тисяч доларів. Документи, які підтверджують цю операцію, за словами тещі, “залишились в окупованій Горлівці”.

  • Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) оголосили в міжнародний розшук чинного народного депутата України Артема Дмитрука, якого підозрюють у серії нападів на громадян.

За даними синоптиків у вівторок, 23 червня, у низці областей очікуються опади.

Держсекретар США Марко Рубіо розпочинає поїздку до ОАЕ, Кувейту та Бахрейну на тлі переговорів Вашингтона з Тегераном щодо завершення війни на Близькому Сході. Однією з головних тем стане безпечний і вільний транзит через Ормузьку протоку.

Військові М’янми відповідальні за загибель щонайменше 702 цивільних протягом шести місяців виборчого періоду. Новий звіт ООН описує різке погіршення ситуації з правами людини в М’янмі на тлі контрольованих військовими виборів. Найбільшим джерелом руйнувань і жертв, за оцінкою організації, залишаються авіаудари.

Федеральний суд у Вашингтоні заблокував адміністрації Дональда Трампа використання оновленої імміграційної бази SAVE для перевірки виборчих списків штатів. Правозахисники попереджали, що така система може помилково позбавити права голосу законних виборців.

Верховний суд Іспанії засудив колишнього міністра транспорту Хосе Луїса Абалоса до 24 років ув’язнення у справі про корупцію під час закупівлі масок у пандемію COVID-19. Його колишній помічник Кольдо Гарсія отримав 19 років.