Після початку війни в Росії зростає кількість справ про державну зраду та шпигунство

Джерело: The Associated Press

За даними AP, за останні 30 років випадки державної зради у Росії були рідкісними, однак після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вони різко зросли, разом із випадками звинувачень у шпигунстві.

Нещодавні жертви варіюються від критиків Кремля та незалежних журналістів до вчених-ветеранів.

Обвинувачених часто тримають у суворій ізоляції в московській Лефортовській в’язниці, судять за закритими дверима та майже завжди засуджують до тривалих термінів ув’язнення.

Відомо, що у 2022 році Путін закликав спецслужби “жорстоко присікати дії іноземних спецслужб, оперативно виявляти зрадників, шпигунів і диверсантів”.

Адвокат Євген Смирнов повідомив AP, що в 2023 році зафіксовано понад 100 випадків звинувачення у державній зраді і додав, що, ймовірно, є ще 100, про які ніхто не знає.

ФСБ РФ також переслідувала вчених, які займалися аеродинамікою, гіперзвуком та іншими галузями, які можуть бути використані у розробці зброї.

Багато вчених заперечували звинувачення. Їхні родини та колеги наполягали, що вони причетні до звичайних читань лекцій за кордоном або роботи з іноземними вченими над спільними проєктами.

Росіян також звинувачують у державній зраді або “підготовці до державної зради” — такі дії, як пожертвування грошей українським благодійним організаціям або групам, які воюють в ЗСУ, підпал військкоматів у Росії та приватні телефонні розмови з друзями в Україні.

В Associated Press зауважили, що придушення інакомислення досягло безпрецедентного рівня за час президентства Володимира Путіна.

Триває 1404-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.

Російські війська атакували житлові квартали та критичну інфраструктуру Херсона, внаслідок чого частина міста залишилася без світла.

Контррозвідка СБУ у Києві затримала агента ФСБ, котрий намагався здійснити замовне вбивство офіцера Головного управління розвідки Міноборони. Кілера схопили “на гарячому” у центральній частині столиці — у момент, коли він дістав пістолет і прицілився у військового.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав не послаблювати підтримку Києва, оскільки саме сильна Україна та зростання оборонних витрат країн Альянсу є найкращим способом не допустити ескалації з боку Кремля.

26 грудня президент Володимир Зеленський повідомив, що найближчим часом має сподівання провести зустріч із главою США Дональдом Трампом стосовно мирного плану.