Після початку війни в Росії зростає кількість справ про державну зраду та шпигунство

Джерело: The Associated Press

За даними AP, за останні 30 років випадки державної зради у Росії були рідкісними, однак після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вони різко зросли, разом із випадками звинувачень у шпигунстві.

Нещодавні жертви варіюються від критиків Кремля та незалежних журналістів до вчених-ветеранів.

Обвинувачених часто тримають у суворій ізоляції в московській Лефортовській в’язниці, судять за закритими дверима та майже завжди засуджують до тривалих термінів ув’язнення.

Відомо, що у 2022 році Путін закликав спецслужби “жорстоко присікати дії іноземних спецслужб, оперативно виявляти зрадників, шпигунів і диверсантів”.

Адвокат Євген Смирнов повідомив AP, що в 2023 році зафіксовано понад 100 випадків звинувачення у державній зраді і додав, що, ймовірно, є ще 100, про які ніхто не знає.

ФСБ РФ також переслідувала вчених, які займалися аеродинамікою, гіперзвуком та іншими галузями, які можуть бути використані у розробці зброї.

Багато вчених заперечували звинувачення. Їхні родини та колеги наполягали, що вони причетні до звичайних читань лекцій за кордоном або роботи з іноземними вченими над спільними проєктами.

Росіян також звинувачують у державній зраді або “підготовці до державної зради” — такі дії, як пожертвування грошей українським благодійним організаціям або групам, які воюють в ЗСУ, підпал військкоматів у Росії та приватні телефонні розмови з друзями в Україні.

В Associated Press зауважили, що придушення інакомислення досягло безпрецедентного рівня за час президентства Володимира Путіна.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.

5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.

На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.