Після початку війни в Росії зростає кількість справ про державну зраду та шпигунство

Джерело: The Associated Press

За даними AP, за останні 30 років випадки державної зради у Росії були рідкісними, однак після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вони різко зросли, разом із випадками звинувачень у шпигунстві.

Нещодавні жертви варіюються від критиків Кремля та незалежних журналістів до вчених-ветеранів.

Обвинувачених часто тримають у суворій ізоляції в московській Лефортовській в’язниці, судять за закритими дверима та майже завжди засуджують до тривалих термінів ув’язнення.

Відомо, що у 2022 році Путін закликав спецслужби “жорстоко присікати дії іноземних спецслужб, оперативно виявляти зрадників, шпигунів і диверсантів”.

Адвокат Євген Смирнов повідомив AP, що в 2023 році зафіксовано понад 100 випадків звинувачення у державній зраді і додав, що, ймовірно, є ще 100, про які ніхто не знає.

ФСБ РФ також переслідувала вчених, які займалися аеродинамікою, гіперзвуком та іншими галузями, які можуть бути використані у розробці зброї.

Багато вчених заперечували звинувачення. Їхні родини та колеги наполягали, що вони причетні до звичайних читань лекцій за кордоном або роботи з іноземними вченими над спільними проєктами.

Росіян також звинувачують у державній зраді або “підготовці до державної зради” — такі дії, як пожертвування грошей українським благодійним організаціям або групам, які воюють в ЗСУ, підпал військкоматів у Росії та приватні телефонні розмови з друзями в Україні.

В Associated Press зауважили, що придушення інакомислення досягло безпрецедентного рівня за час президентства Володимира Путіна.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.