Після початку війни в Росії зростає кількість справ про державну зраду та шпигунство

Джерело: The Associated Press

За даними AP, за останні 30 років випадки державної зради у Росії були рідкісними, однак після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вони різко зросли, разом із випадками звинувачень у шпигунстві.

Нещодавні жертви варіюються від критиків Кремля та незалежних журналістів до вчених-ветеранів.

Обвинувачених часто тримають у суворій ізоляції в московській Лефортовській в’язниці, судять за закритими дверима та майже завжди засуджують до тривалих термінів ув’язнення.

Відомо, що у 2022 році Путін закликав спецслужби “жорстоко присікати дії іноземних спецслужб, оперативно виявляти зрадників, шпигунів і диверсантів”.

Адвокат Євген Смирнов повідомив AP, що в 2023 році зафіксовано понад 100 випадків звинувачення у державній зраді і додав, що, ймовірно, є ще 100, про які ніхто не знає.

ФСБ РФ також переслідувала вчених, які займалися аеродинамікою, гіперзвуком та іншими галузями, які можуть бути використані у розробці зброї.

Багато вчених заперечували звинувачення. Їхні родини та колеги наполягали, що вони причетні до звичайних читань лекцій за кордоном або роботи з іноземними вченими над спільними проєктами.

Росіян також звинувачують у державній зраді або “підготовці до державної зради” — такі дії, як пожертвування грошей українським благодійним організаціям або групам, які воюють в ЗСУ, підпал військкоматів у Росії та приватні телефонні розмови з друзями в Україні.

В Associated Press зауважили, що придушення інакомислення досягло безпрецедентного рівня за час президентства Володимира Путіна.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.