Після Венесуели Трамп націлився на Гренландію: у ЗМІ оцінили серйозність загрози

У ЗМІ оцінили, наскільки серйозними є погрози президента США Дональда Трампа щодо острова Гренландія.

Всього через день після того, як США захопили президента Венесуели Ніколаса Мадуро, Трамп націлився на Гренландію.

“Нам потрібна Гренландія з погляду національної безпеки”, – заявив американський лідер журналістам.

Кеті Міллер, дружина впливового радника президента США Стівена Міллера, опублікувала карту Гренландії з накладеним на острів прапором США та підписала допис “Скоро”.

Це викликало у Гренландії, Данії та більшої частини Європи. Рік тому погрози Трампа щодо Гренландії викликали здебільшого насмішки та неприязнь серед європейських лідерів.

Проте цього разу все по-іншому. “Досить”, – відповів прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен. “Більше жодного тиску. Більше жодних натяків. Більше ніяких фантазій про анексію”.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала Трампа відмовитись від погроз додавши, що до них “варто ставитись серйозно”.

Європейські країни швидко об’єднались: всі лідери скандинавських та балтійських країн, а також Велика Британія та Франція підтвердили свою підтримку суверенітету Гренландії і Данії. Проте за демонстрацією єдності ховалась паніка.

Як завжди у випадку з Трампом, важко визначити, наскільки серйозні його наміри. Досі він озвучував низку причин, чому йому потрібен острів: доступ до його природних ресурсів, забезпечення процвітання для гренландців, зміцнення національної безпеки Америки.

Нещодавні заяви мають чіткий характер американської доктрини Монро 19-го століття, яка прагнула виключити іноземні держави із західної півкулі.

“Це так стратегічно… Гренландія всюди вкрита російськими та китайськими кораблями”, – сказав він.

Пряма анексія залишається малоймовірною. Але до інтересів Трампа слід ставитися серйозно: він, схоже, має намір зміцнити вплив Америки на арктичний острів і змінити його статус до закінчення терміну своїх повноважень.

Поки що стратегія адміністрації виглядає двоякою. По-перше, вона спрямована на культивування елементів у русі за незалежність Гренландії та поглиблення розбіжностей з Данією. По-друге, адміністрація, схоже, намагається укласти певну угоду з арктичним островом, можливо, навіть повністю обминаючи Данію.

Почнемо з незалежності. Протягом минулого року американські посадовці розпалювали розбіжності між Гренландією та Данією. Під час візиту в березні 2025 року віцепрезидент Джеймс Ді Венс розкритикував Данію за те, що вона не підвела гренландців. Потім він, схоже, підтримав незалежність, заявивши, що Америка “проведе переговори з народом Гренландії”.

У грудні Трамп призначив Джеффа Лендрі, республіканського губернатора Луїзіани та новачка у зовнішній політиці, спеціальним посланником у Гренландії. Цей крок, принаймні для деяких, означав, що Америка має намір ставитися до Гренландії як до окремої сутності від Данії.

Повідомляється, що ЦРУ та Агентство національної безпеки також посилили спостереження за рухом за незалежність Гренландії та отримали завдання виявити місцевих жителів, які симпатизують Америці.

Минулого року уряд Данії тричі викликав американських дипломатів через повідомлення про шпигунство та проведення таємної кампанії впливу в Гренландії.

Військова розвідка Данії висловила стурбованість щодо Америки у своїй щорічній оцінці загроз у грудні минулого року.

Водночас дедалі частіше лунають чутки про те, що адміністрація Трампа працює над угодою, яку вона представить Гренландії. Трамп неодноразово порівнював ситуацію з великою угодою щодо нерухомості, яка принесе величезні багатства гренландцям.

Американські посадовці обговорювали можливість запропонувати острову так званий Компакт про вільну асоціацію (COFA), угоду, яку він традиційно поширював на малі країни Тихого океану. COFA дозволяють американським збройним силам вільно діяти в країнах-підписантах, з додатковим підсолоджувачем безмитної торгівлі.

Данці заперечують, що в Гренландії вже є американська військова база, що дає “дядькові Сему” широку свободу дій у тому, як він там діє. Немає чітких обмежень щодо кількості військ, які Америка може розгорнути в Гренландії згідно з умовами договору з Данією, хоча будь-яке значне збільшення або зміна американської військової присутності, ймовірно, вимагатиме згоди Данії.

Повідомляється, що американські посадовці прагнули прямих переговорів з урядом Гренландії, але досі отримували відмову.

У будь-якому разі, неодноразові заяви адміністрації щодо Гренландії є ще одним доказом щирої ненависті Трампленду до Європи. Хоча європейські лідери докладали всіх зусиль, щоб применшити загрозу, суперечка набула сюрреалістичного характеру.

5 січня міністр закордонних справ Німеччини підтвердив, що попри все, Гренландія підпадатиме під гарантії безпеки за статтею 5 НАТО; тільки цього разу проти американських хижаків. Гренландці, зі свого боку, готуються до трампівської бурі.
“[Гренландія] знаходиться [в] зоні дії доктрини Монро”, — сказав Куно Фенкер, член парламенту Гренландії, який виступає за незалежність. “І ми знаємо, що це означає”.

Заступник голови адміністрації Білого дому Стівен Міллер повідомив, що офіційна позиція адміністрації Трампа полягає у тому, що Гренландія має стати частиною США.