Північна Корея заявила, що випробувала нову стратегічну крилату ракету
Джерело: Reuters
В четвер, 24 січня, Північна Корея заявила, що в середу, 23 січня, випробувала свою нову стратегічну крилату ракету.
Ракета під назвою “Pulhwasal-3-31” наразі розробляється, і випробувальний запуск не вплинув на безпеку сусідніх країн, заявили державні ЗМІ, додавши, що це “не має нічого спільного” з регіональною ситуацією.
Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї заявив, що, на їх думку, випробування мало на меті перевірити модернізацію можливостей існуючих ракет.
У середу, 23 січня, військові Південної Кореї заявили, що Північна Корея випустила кілька крилатих ракет у бік моря біля свого західного узбережжя.
Крилаті ракети Північної Кореї зазвичай викликають менший інтерес, ніж балістичні ракети, оскільки вони прямо не заборонені жодною резолюцією Ради Безпеки ООН.
Але аналітики кажуть, що крилаті ракети середньої дальності наземного удару становлять не меншу загрозу, ніж балістичні ракети.
Крилаті ракети та балістичні ракети малої дальності, які можуть бути озброєні як звичайними, так і ядерними бомбами, вважаються особливо дестабілізуючими у випадку конфлікту, оскільки може бути незрозуміло, яку боєголовку вони несуть.
- Голова Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов зазначив, що нині РФ витрачає більше зброї та боєприпасів, ніж може виробити, водночас бореться з контролем якості, цим і пояснюється пошук Росією зброї в інших країнах.
- Фахівці Інституту вивчення війни вважають, що Росія прагне налагодити відносини з Південною Кореєю, аби пом’якшити наслідки свого зближення з КНДР.
- Офіційні особи Південної Кореї, на тлі повідомлень про те, що лідер Північної Кореї Кім Чен Ин може продати нові типи зброї Росії, заявили, що Північна Корея використовує Україну як “випробувальний полігон” для своїх ядерних ракет.
16 вересня заступник міністра оборони Польщі Станіслав Взьонтек заявив, що Варшава підготувала черговий пакет допомоги для України. Країна, серед іншого, надасть Києву авіаційну техніку.
16 вересня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ЄС переглянути свою нинішню стратегію санкцій проти Росії на тлі зростаючих розбіжностей між столицями стосовно посилення економічного тиску на Кремль. У своїй щорічній промові президентка ЄК заявила, що блоку варто зосередитися на забезпеченні виконання існуючих санкцій, а не пропонувати нові обмежувальні заходи щодо Москви.
Військовослужбовцю ДПСУ повідомили про підозру в організації переправлення через державний кордон з метою уникнення мобілізації. За даними слідства, за виїзд він вимагав $15 000.
16 вересня міністр фінансів Сергій Марченко представив у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2027 рік. Уряд не спромігся цілковито профінансувати потреби жодного міністерства або державного органу.
15 вересня, перебуваючи з візитом у Польщі, глава Міноборони Італії Гвідо Крозетто закликав Європу посилювати оборону та підтримувати Україну, оскільки Росія після чотирьох років повномасштабної війни стала сильнішою.