Північнокорейський супутник-розвідник вибухнув в повітрі через невдачу запуску
Джерело: The Guardian
Остання спроба Північної Кореї вивести на орбіту супутник-розвідник закінчилася вибухом у повітрі.
Супутник “вибухнув у повітрі під час першого етапу польоту і не зміг запуститися”, — йдеться в заяві Національного управління аерокосмічних технологій.
“Згідно з експертним оглядом, причиною аварії стала експлуатаційна ненадійність нещодавно розробленого рідкого кисню та масляного двигуна”, – йдеться в заяві.
Збройні сили Південної Кореї заявили, що виявили запуск, але супутник, “імовірно, вибухнув у повітрі”.
“Південнокорейські та американські розвідувальні органи детально аналізують це в тісній співпраці”, – заявив Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї.
Виведення супутника-розвідника на орбіту протягом тривалого часу було пріоритетом для лідера КНДР Кім Чен Ина, і він заявив про успіх у листопаді після двох невдалих спроб минулого року.
Північна Корея стверджує, що супутник Malligyong-1, який вона вивела на орбіту в листопаді, успішно функціонує, але розвідка Південної Кореї відкинула цю заяву.
Південна Корея стверджує, що Кім Чен Ин отримав технічну допомогу Росії для цього запуску в обмін на відправлення контейнерів зі зброєю.
Експерти кажуть, що супутники-розвідники можуть покращити можливості Північної Кореї зі збору даних, зокрема щодо інформації про військові дії.
- Велика кількість російських експертів вирушила до Північної Кореї для допомоги у розробці її супутника-шпигуна, стверджує південнокорейське інформаційне агентство Yonhap. Ця співпраця стала можливою після зустрічі президента Росії Володимира Путіна з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у вересні.
- США стверджують, що минулого тижня Росія запустила супутник, який, на їх думку, “імовірно здатний атакувати інші супутники на низькій навколоземній орбіті”.
- Росія наклала вето в Раді Безпеки ООН на резолюцію США, яка закликає країни не допустити гонки озброєнь у космосі.
28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
Європейський Союз заявив про готовність запровадити санкції через розвантаження зерна з тимчасово окупованих українських територій в ізраїльських портах.
З 28 квітня влада Краснодарського краю РФ запровадила режим надзвичайної ситуації регіонального рівня через пожежу на нафтопереробному заводі.
Чехія поінформувала Раду Європи про готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди, необхідної для запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Від початку повномасштабного вторгнення Сили оборони у понад 2,5 раза збільшили дальність deep strike по глибокому тилу Росії. Якщо в 2022 році вдалося уразити воєнний обʼєкт приблизно за 630 км, то нині українські далекобійні засоби успішно нищать воєнну машину ворога на відстані близько 1 750 км.