План Навроцького змінити Конституцію Польщі може суттєво вплинути на баланс влади – «ЄП»
Джерело: “Європейська Правда”.
У Польщі розпочалася нова політична дискусія навколо зміни Конституції, яка може суттєво вплинути на баланс влади в країні. Президент Кароль Навроцький оголосив про запуск Ради з питань зміни державного устрою, яка має підготувати проєкт нового основного закону. Як пише “Європейська правда”, ця ініціатива стала не лише юридичним кроком, а й частиною ширшого політичного протистояння в країні.
Навроцький аргументує необхідність змін тим, що Конституція 1997 року більше не відповідає сучасним умовам і провокує конфлікти між гілками влади. За його словами, Польща перебуває у “конституційному моменті”, коли потрібен новий документ, здатний забезпечити ефективніше управління державою.
Варто зазначити, що чинну Конституцію Польщі ухвалили у 1997 році після переходу країни від соціалістичної моделі до демократичної. Відтоді документ змінювали лише двічі – у 2006 та 2009 роках, і ці правки мали радше технічний характер, пов’язаний із адаптацією до стандартів Європейського Союзу. Як зазначає “Європейська правда”, попри масштабні політичні трансформації, сам основний закон залишався майже незмінним.
Втім, як зазначає “ЄП”, справжній контекст цієї ініціативи – затяжний конфлікт між президентом і урядом Дональда Туска. Після зміни влади у 2023 році країна фактично живе в умовах постійного протистояння, яке проявляється у блокуванні кадрових рішень, суперечках щодо судової системи та активному використанні президентського вето.
Один із показових прикладів – ситуація з Конституційним трибуналом, де президент відмовлявся приводити до присяги новопризначених суддів. У відповідь парламент навіть пішов на безпрецедентний крок – організував складання присяги без участі глави держави. Також конфлікти виникають у сфері зовнішньої політики, зокрема щодо призначення дипломатів.
На цьому тлі, за даними “Європейської правди”, сама поява цієї ідеї змінює правила гри: тема перегляду Конституції перестала бути маргінальною. Водночас вона може мати непередбачувані наслідки, адже замість посилення президентської влади політичні сили можуть просувати протилежний сценарій, який передбачає її обмеження.
Президент не приховує, що прагне перегляду системи розподілу повноважень. На думку “ЄС”, його риторика свідчить про бажання посилити роль глави держави, зробивши президентську посаду більш впливовою у прийнятті рішень.
Водночас у правлячій коаліції цю ідею сприймають як політичний маневр. Прем’єр Дональд Туск публічно розкритикував ініціативу, заявивши, що перед зміною Конституції варто почати з дотримання чинної.
Як наголошує “Європейська Правда”, реалізація планів Навроцького наразі виглядає малоймовірною. Для внесення змін до Конституції потрібна конституційна більшість у парламенті, якої не має жодна політична сила. Польща залишається глибоко поляризованою, а компроміс між владою та опозицією виглядає малоймовірним.
Втім, навіть без швидких результатів ця ініціатива може мати серйозні наслідки. За оцінкою “Європейської правди”, тема нової Конституції здатна стати ключовою у виборчих кампаніях найближчих років. Зокрема, парламентські вибори 2027 року можуть визначити, чи з’явиться у влади необхідна більшість для реалізації цих змін.
Більше того, експерти не виключають, що дискусія про реформу може завершитися не посиленням президентської влади, як цього прагне Навроцький, а навпаки – її обмеженням. Таким чином, ініціатива президента вже зараз змінює політичний порядок денний і відкриває новий етап боротьби за модель влади в Польщі.
- Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про початок роботи над новою конституцією, сформувавши спеціальну раду. Ініціатива викликала різку реакцію прем’єра Дональда Туска та поставила під сумнів можливість її реалізації.
- 15 січня 2024 року лідер Північної Кореї Кім Чен Ин закликав змінити конституцію, щоб Південна Корея розглядалася як “головний ворог”. Він також заявив, що КНДР “не має наміру уникати війни, якщо вона станеться”.
- Правляча партія “Грузинська мрія” заявила про намір внести зміни до конституції з метою “мирного відновлення територіальної цілісності”. Однак опозиція стурбована тим, що це може бути пов’язано з таємними переговорами з Росією.
Саудівська Аравія різко збільшила постачання авіапального до Європи через порт Янбу на Червоному морі. Це має допомогти ЄС і Великій Британії компенсувати втрати після фактичного закриття Ормузької протоки.
Єврокомісія зобов’язала Meta відновити доступ сторонніх AI-чатботів до WhatsApp for Business API на час антимонопольного розслідування. У Брюсселі вважають, що блокування конкурентів може завдати серйозної шкоди конкуренції на ринку AI-асистентів.
Велика Британія має готуватися до болючих скорочень у державному секторі, щоб виконати нові оборонні зобов’язання перед НАТО. Колишній генсек Альянсу Джордж Робертсон попередив, що гроші на армію доведеться шукати всередині чинних бюджетів.
Федеральну справу проти Декарлоса Брауна-молодшого, якого обвинувачують у вбивстві української біженки Ірини Заруцької в Шарлотті, тимчасово відклали. Суд визнав, що чоловік наразі не здатний постати перед судом, і відправив його на лікування до закритого медичного закладу.
Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія та Люксембург запропонували ЄС обговорити тимчасові обмеження права голосу для майбутніх нових членів. Ідея стосується насамперед рішень, де зараз потрібна одностайність усіх країн блоку.