Плем’я «людей-амфібій» пірнає на 70-метрову глибину завдяки «мутованому гену»

Джерело: vt

Плем’я “баджао” у Південно-Східній Азії може пірнати глибше і перебувати під водою значно довше, ніж інші люди, завдяки новому “мутованому гену”, вважають науковці.

“Баджао” проживають на узбережжі Індонезії протягом багатьох років, проводячи значну частину свого життя у воді. Вони відомі своїми надзвичайними здібностями до плавання, котрі дозволяють їм полювати під водою зі списами.

Науковці пояснюють, що океанський спосіб життя змінив їх ДНК, завдяки чому вони можуть надовго затримувати дихання під водою. Представники племені можуть пірнати на глибину до 70 метрів, використовуючи лише набір гир і пару дерев’яних окулярів.

Доктор Мелісса Ілардо з Кембриджського університету зауважила: “Вони пірнають по вісім годин на день, проводячи під водою близько 60% свого часу”.

Досягнути такого результату їм допомагають не лише навички плавання, але й унікальна генетична мутація – “ген морських кочівників”.

Представники племені також мають незвично великі селезінки. Орган відіграє важливу роль, оскільки у ньому зберігається збагачена киснем кров, що уможливлює тривалі періоди без дихання й дозволяючи “баджао” мати генетичну перевагу під час плавання під водою.

Джерело: vt

Інформації про людську селезінку з погляду фізіології та генетики небагато, однак, ми знаємо, що тюлені, котрі здійснюють глибоководне занурення, як і тюлень Ведделла, мають непропорційно великі селезінки, – зазначила доктор Ілардо.

Науковці припускають, що у процесі адаптації підвищується рівень гормонів щитовидної залози, що, своєю чергою, збільшує розмір селезінки. Раніше досліди на мишах підтвердили, що гормони щитовидної залози та розмір селезінки пов’язані.

Станом на сьогодні досі не підтверджено, скільки точно часу представники племені можуть залишатися під водою. Однак, дехто стверджує, що “баджао” можуть перебувати під водою до 13 хвилин.

Уряд Канади долучиться до реалізації проєкту будівництва другої черги музею Голодомору-геноциду у Києві, зазначили під час зустрічі т.в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва з представниками Посольства Канади в Україні.

Норвегія, Швеція та Фінляндія спільно погодили створення транспортного коридору для військових потреб. Відповідне рішення є відповіддю на потенційну необхідність перекидання збройних сил через кордони на тлі загрози з боку РФ.

У спільній заяві двох країн за підсумками візиту глави РФ Володимира Путіна до Ханої 20 червня мовиться, що В’єтнам та Росія “розширюватимуть співпрацю у низці сфер, зокрема в галузі оборони та безпеки”.

Перед початком Вашингтонського саміту Північноатлантичного альянсу, Сейм Латвії звернувся до парламентів країн-членів з закликом підтримати заявку України на вступ до Альянсу.

Попри обмежений бюджет, міністр оборони ФРН Борис Пісторіус продовжує модернізацію своїх військ. За інформацією Spiegel, глава Міноборони планує придбати понад сотню танків Leopard у найсучаснішій комплектації на майже три мільярди євро.