По дві особи щодня: в РФ встановили рекорд за кількістю вироків про держзраду та шпигунство

Джерело: правозахисний проєкт “Первый отдел”

У Росії за перші шість місяців 2025 року суди винесли 224 вироки у справах про державну зраду, шпигунство та конфіденційне співробітництво з іноземними державами. Це абсолютний рекорд за всю сучасну історію країни. Фігурантами цих справ стали 232 особи.

Якщо врахувати, що у першому півріччі було 117 робочих днів, це означає, що російські суди виносили майже два вироки щодня — у середньому 1,98. Для порівняння, за весь 2023 рік за цими статтями засудили 167 осіб, а за перше півріччя 2024-го — 143. Усі вироки були обвинувальними, і кожен підсудний отримав реальний термін позбавлення волі.

З початку повномасштабної війни проти України в Росії за статтями про державну зраду, шпигунство та співпрацю з іноземними державами засуджено 774 особи. У 2025 році вперше зафіксовано три випадки застосування до фігурантів справ про держзраду примусових медичних заходів.

До вторгнення в Україну такі справи були поодинокими: до 2022 року суди виносили приблизно один вирок на місяць. Після початку війни темпи різко зросли — у 2023 році до 14 на місяць, у 2024-му — до 30, а у першій половині 2025 року — вже до 39.

Переважна більшість засуджених — 177 осіб, або 76% — отримали вироки саме за статтею про державну зраду. Для порівняння, у 2024 році ця частка становила 68%. Поширеною практикою воєнного часу стало об’єднання статей 275 (держзрада) та 205 (терористичний акт) в одному кримінальному провадженні. Якщо до 2023 року таких випадків не було, то у 2023-му їх було вже 12, у 2024-му — 104 (29% від загальної кількості), а за перше півріччя 2025-го — вже 83 випадки, тобто 36%.

Ще однією характерною рисою став високий рівень секретності: з 2023 року російські суди приховують імена приблизно 60% фігурантів.

Кількість вироків за статтями про держзраду та шпигунство зростає паралельно зі справами “терористичного спрямування”. Після поступового збільшення у 2020–2022 роках у 2023–2024 роках стався різкий стрибок. За оцінкою аналітиків, до кінця 2025 року кількість засуджених за держзраду та шпигунство перевищить 500 осіб, а у справах про тероризм — близько 1 500 осіб.

У грудні 2024 року глава Кремля Володимир Путін під час звернення до співробітників силових структур закликав ФСБ активніше виявляти шпигунів і зрадників. Він заявив, що країні необхідно “серйозно підвищити якість роботи спецслужб”, оперативно припиняти діяльність іноземних розвідок і “боротися з тими, хто організовує диверсії та теракти”. Особливу увагу, за його словами, мають приділити військовій контррозвідці, прикордонній службі та боротьбі з екстремізмом і злочинами в економічній сфері.

За даними AP, за минулі 30 років випадки державної зради у Росії були рідкісними, однак після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вони різко зросли, разом із випадками звинувачень у шпигунстві.

Нещодавні жертви варіюються від критиків Кремля та незалежних журналістів до вчених-ветеранів.

Обвинувачених часто тримають у суворій ізоляції в московській Лефортовській в’язниці, судять за закритими дверима та майже завжди засуджують до тривалих термінів ув’язнення.

Відомо, що у 2022 році Путін закликав спецслужби “жорстоко присікати дії іноземних спецслужб, оперативно виявляти зрадників, шпигунів і диверсантів”.

Адвокат Євген Смирнов повідомив AP, що в 2023 році зафіксовано понад 100 випадків звинувачення у державній зраді і додав, що, ймовірно, є ще 100, про які ніхто не знає.

ФСБ РФ також переслідувала вчених, які займалися аеродинамікою, гіперзвуком та іншими галузями, які можуть бути використані у розробці зброї.

Багато вчених заперечували звинувачення. Їхні родини та колеги наполягали, що вони причетні до звичайних читань лекцій за кордоном або роботи з іноземними вченими над спільними проєктами.

Росіян також звинувачують у державній зраді або “підготовці до державної зради” — такі дії, як пожертвування грошей українським благодійним організаціям або групам, які воюють в ЗСУ, підпал військкоматів у Росії та приватні телефонні розмови з друзями в Україні.

В Associated Press зауважили, що придушення інакомислення досягло безпрецедентного рівня за час президентства Володимира Путіна.

До Херсона з Братислави вирушили два автобуси, завантажені гуманітарною допомогою, котрі передало транспортне підприємство словацької столиці у межах партнерства між районом Ружинов і Херсоном.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив на підтримці повноправного членства України у НАТО спільно з розміщенням іноземних військ як гарантії безпеки.

У зв’язку з запровадженням обмежувальних заходів з боку США, російський нафтовий концерн “Лукойл” почав “розгляд заявок потенційних покупців” на свої закордонні активи.

У Корюківському районі Чернігівської області російські війська вдарили по важливому енергооб’єкту.

У Києві міністр оборони Денис Шмигаль провів зустріч із віцепрем’єр-міністром і міністром оборони Хорватії Іваном Анушичем, висловивши вдячність за 13 пакетів військової допомоги на понад €200 млн.