«Побоюється арешту на території Туреччини»: ЗМІ про відтермінування візиту Путіна до Анкари

Джерело: росЗМІ

Візит глави РФ Володимира Путіна до Туреччини, який нібито запланували на 12 лютого, наразі відклали. Однак деталі так і не повідомили. Натомість деякі росЗМІ висловили припущення, що російський президент побоюється приїздити на територію країни-НАТО через ордер МКС.

Так, кілька позиційних росЗМІ поінформували, що візит Путіна до Анкари, який планувався на 12 лютого, відтермінували або скасували через кілька можливих причин:

  • Путін побоюється арешту на турецькій території. У Кремлі нібито зазначили, що “отримали неприємні сигнали про те, що можуть бути проблеми, попри те, що Туреччина не ратифікувала Римський статут”.
  • Ердоган посилив заклики передати Крим під турецький контроль та посилає сигнали про те, що “обстріли там тільки посиляться”.

Варто акцентувати, що нині Туреччина також готує серйозний пакет військової допомоги Україні.

Раніше джерела Reuters у Туреччині повідомили, що візит повинен був відбутися 12 лютого.

З березня минулого року, коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за примусову депортацію українських дітей до Росії, що є воєнним злочином, обмеживши можливості Путіна виїжджати за кордон. Росія назвала цей крок обурливим, але заявила, що він у будь-якому випадку є юридично недійсним, оскільки Росія не є членом МКС.

Туреччина також не є учасником Римського статуту МКС, тому Путін може їхати до Туреччини, не боячись бути арештованим.

Туреччина намагалася підтримувати добрі відносини як з Москвою, так і з Києвом після того, як Росія вдерлася в Україну. Анкара надала військову підтримку Україні та висловила визнання її територіальної цілісності, але також виступає проти санкцій щодо РФ.

Туреччина намагається переконати Росію повернутися до Чорноморської зернової ініціативи після того, як Москва вийшла з неї в липні минулого року. Ердоган пояснив, що альтернативи не можуть забезпечити довготривале рішення.

Водночас наприкінці 2023 року Туреччина почала знижувати постачання до Росії електроніки та обладнання, яке може застосовуватися для військових цілей — товарів подвійного призначення. Зниження постачань наприкінці року, яке не можна пояснити сезонністю, відбувається на тлі жорсткої позиції США, які вимагають від третіх країн дотримання режиму санкцій у торгівлі та фінансових операціях.

Також 31 січня Туреччина та Україна підписали угоду, яка дозволить турецьким будівельним компаніям брати участь у відновленні української інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.

Росія не має наміру припиняти війну проти України та використовує мирні переговори як інструмент затягування часу й маніпуляцій. Про це заявили представники Польщі та Естонії — країн східного флангу НАТО, котрі застерігають США від ілюзій щодо готовності Кремля до реального миру.

Експрацівницю суду, котра допомагала російським військам бомбардувати Покровськ, засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Зловмисниця коригувала повітряні атаки РФ по підрозділах Сил оборони на Покровському напрямку.

Лауреатом премії імені Евальда фон Клейста (Ewald‑von‑Kleist‑Preis), котра щорічно присуджується за внесок у міжнародну співпрацю та врегулювання конфліктів, у 2026 році став український народ, який вже майже чотири роки чинить опір масштабній російській агресії. Нагороду передадуть 14 лютого президенту Володимиру Зеленському на полях Мюнхенської конференції з безпеки (MSC).

У Міноборони доопрацювали законопроєкт, котрий надає військовослужбовцям за “Контрактом 18–24” право на річну відстрочку. Документ цього тижня подадуть на голосування до Верховної Ради.

У Пентагоні заявили про про затримання судна Aquila II в Індійському океані через порушення санкційного режиму президента Дональда Трампа.