«Побоюється арешту на території Туреччини»: ЗМІ про відтермінування візиту Путіна до Анкари

Джерело: росЗМІ

Візит глави РФ Володимира Путіна до Туреччини, який нібито запланували на 12 лютого, наразі відклали. Однак деталі так і не повідомили. Натомість деякі росЗМІ висловили припущення, що російський президент побоюється приїздити на територію країни-НАТО через ордер МКС.

Так, кілька позиційних росЗМІ поінформували, що візит Путіна до Анкари, який планувався на 12 лютого, відтермінували або скасували через кілька можливих причин:

  • Путін побоюється арешту на турецькій території. У Кремлі нібито зазначили, що “отримали неприємні сигнали про те, що можуть бути проблеми, попри те, що Туреччина не ратифікувала Римський статут”.
  • Ердоган посилив заклики передати Крим під турецький контроль та посилає сигнали про те, що “обстріли там тільки посиляться”.

Варто акцентувати, що нині Туреччина також готує серйозний пакет військової допомоги Україні.

Раніше джерела Reuters у Туреччині повідомили, що візит повинен був відбутися 12 лютого.

З березня минулого року, коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за примусову депортацію українських дітей до Росії, що є воєнним злочином, обмеживши можливості Путіна виїжджати за кордон. Росія назвала цей крок обурливим, але заявила, що він у будь-якому випадку є юридично недійсним, оскільки Росія не є членом МКС.

Туреччина також не є учасником Римського статуту МКС, тому Путін може їхати до Туреччини, не боячись бути арештованим.

Туреччина намагалася підтримувати добрі відносини як з Москвою, так і з Києвом після того, як Росія вдерлася в Україну. Анкара надала військову підтримку Україні та висловила визнання її територіальної цілісності, але також виступає проти санкцій щодо РФ.

Туреччина намагається переконати Росію повернутися до Чорноморської зернової ініціативи після того, як Москва вийшла з неї в липні минулого року. Ердоган пояснив, що альтернативи не можуть забезпечити довготривале рішення.

Водночас наприкінці 2023 року Туреччина почала знижувати постачання до Росії електроніки та обладнання, яке може застосовуватися для військових цілей — товарів подвійного призначення. Зниження постачань наприкінці року, яке не можна пояснити сезонністю, відбувається на тлі жорсткої позиції США, які вимагають від третіх країн дотримання режиму санкцій у торгівлі та фінансових операціях.

Також 31 січня Туреччина та Україна підписали угоду, яка дозволить турецьким будівельним компаніям брати участь у відновленні української інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.

У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 27 листопада. Загалом від початку цієї доби відбулося 231 боєзіткнення.

Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що Одеса запровадила щоденний спеціальний режим роботи світлофорів, щоб зупинити транспорт під час загальноукраїнської хвилини мовчання.

У Бородянці на Київщині встановили перше модульне підземне укриття, збудоване Державним агентством відновлення. Рішення дозволяє оперативно забезпечувати громади захисними спорудами. Модульні укриття проходять випробування військовими, що підтверджує їхню надійність у реальних умовах.

Між пропозиціями мирного плану адміністрації Дональда Трампа, адресованими Україні, і тим, на що готова піти влада в Києві, є значні розбіжності, інформує високопоставлений український співрозмовник.

Безпека Польщі та незалежна, суверенна Україна — це польські “червоні лінії” щодо проєкту мирного плану. Відповідну заяву зробив міністр-координатор спецслужб Томаш Сємоняк.