«Побоюється арешту на території Туреччини»: ЗМІ про відтермінування візиту Путіна до Анкари

Джерело: росЗМІ

Візит глави РФ Володимира Путіна до Туреччини, який нібито запланували на 12 лютого, наразі відклали. Однак деталі так і не повідомили. Натомість деякі росЗМІ висловили припущення, що російський президент побоюється приїздити на територію країни-НАТО через ордер МКС.

Так, кілька позиційних росЗМІ поінформували, що візит Путіна до Анкари, який планувався на 12 лютого, відтермінували або скасували через кілька можливих причин:

  • Путін побоюється арешту на турецькій території. У Кремлі нібито зазначили, що “отримали неприємні сигнали про те, що можуть бути проблеми, попри те, що Туреччина не ратифікувала Римський статут”.
  • Ердоган посилив заклики передати Крим під турецький контроль та посилає сигнали про те, що “обстріли там тільки посиляться”.

Варто акцентувати, що нині Туреччина також готує серйозний пакет військової допомоги Україні.

Раніше джерела Reuters у Туреччині повідомили, що візит повинен був відбутися 12 лютого.

З березня минулого року, коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за примусову депортацію українських дітей до Росії, що є воєнним злочином, обмеживши можливості Путіна виїжджати за кордон. Росія назвала цей крок обурливим, але заявила, що він у будь-якому випадку є юридично недійсним, оскільки Росія не є членом МКС.

Туреччина також не є учасником Римського статуту МКС, тому Путін може їхати до Туреччини, не боячись бути арештованим.

Туреччина намагалася підтримувати добрі відносини як з Москвою, так і з Києвом після того, як Росія вдерлася в Україну. Анкара надала військову підтримку Україні та висловила визнання її територіальної цілісності, але також виступає проти санкцій щодо РФ.

Туреччина намагається переконати Росію повернутися до Чорноморської зернової ініціативи після того, як Москва вийшла з неї в липні минулого року. Ердоган пояснив, що альтернативи не можуть забезпечити довготривале рішення.

Водночас наприкінці 2023 року Туреччина почала знижувати постачання до Росії електроніки та обладнання, яке може застосовуватися для військових цілей — товарів подвійного призначення. Зниження постачань наприкінці року, яке не можна пояснити сезонністю, відбувається на тлі жорсткої позиції США, які вимагають від третіх країн дотримання режиму санкцій у торгівлі та фінансових операціях.

Також 31 січня Туреччина та Україна підписали угоду, яка дозволить турецьким будівельним компаніям брати участь у відновленні української інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.

9 квітня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що низка країн, серед яких Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, станом на сьогодні стримують вступ України до альянсу, тому питання членства у короткостроковій перспективі не розглядається.

Знімок українського фотографа Євгена Малолєтки, зроблений після масованого російського удару по Києву у квітні 2025 року, отримав нагороду міжнародного конкурсу World Press Photo 2026.

9 квітня російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль у Руській Лозовій Дергачівської громади, що на Харківщині.

У порту тимчасово окупованого Бердянська зафіксували перевезення морських контейнерів з Ростова-на-Дону. Вміст контейнерів наразі невідомий.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Сили оборони України продовжують утримувати стратегічну ініціативу та не дозволяють російським військам відновити широкомасштабний наступ.