«Побоюється арешту на території Туреччини»: ЗМІ про відтермінування візиту Путіна до Анкари
Джерело: росЗМІ
Візит глави РФ Володимира Путіна до Туреччини, який нібито запланували на 12 лютого, наразі відклали. Однак деталі так і не повідомили. Натомість деякі росЗМІ висловили припущення, що російський президент побоюється приїздити на територію країни-НАТО через ордер МКС.
Так, кілька позиційних росЗМІ поінформували, що візит Путіна до Анкари, який планувався на 12 лютого, відтермінували або скасували через кілька можливих причин:
- Путін побоюється арешту на турецькій території. У Кремлі нібито зазначили, що “отримали неприємні сигнали про те, що можуть бути проблеми, попри те, що Туреччина не ратифікувала Римський статут”.
- Ердоган посилив заклики передати Крим під турецький контроль та посилає сигнали про те, що “обстріли там тільки посиляться”.
Варто акцентувати, що нині Туреччина також готує серйозний пакет військової допомоги Україні.
Раніше джерела Reuters у Туреччині повідомили, що візит повинен був відбутися 12 лютого.
З березня минулого року, коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за примусову депортацію українських дітей до Росії, що є воєнним злочином, обмеживши можливості Путіна виїжджати за кордон. Росія назвала цей крок обурливим, але заявила, що він у будь-якому випадку є юридично недійсним, оскільки Росія не є членом МКС.
Туреччина також не є учасником Римського статуту МКС, тому Путін може їхати до Туреччини, не боячись бути арештованим.
Туреччина намагалася підтримувати добрі відносини як з Москвою, так і з Києвом після того, як Росія вдерлася в Україну. Анкара надала військову підтримку Україні та висловила визнання її територіальної цілісності, але також виступає проти санкцій щодо РФ.
Туреччина намагається переконати Росію повернутися до Чорноморської зернової ініціативи після того, як Москва вийшла з неї в липні минулого року. Ердоган пояснив, що альтернативи не можуть забезпечити довготривале рішення.
Водночас наприкінці 2023 року Туреччина почала знижувати постачання до Росії електроніки та обладнання, яке може застосовуватися для військових цілей — товарів подвійного призначення. Зниження постачань наприкінці року, яке не можна пояснити сезонністю, відбувається на тлі жорсткої позиції США, які вимагають від третіх країн дотримання режиму санкцій у торгівлі та фінансових операціях.
Також 31 січня Туреччина та Україна підписали угоду, яка дозволить турецьким будівельним компаніям брати участь у відновленні української інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.
- МКС “дуже ймовірно” може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC.
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- Британська розвідка повідомила, що станом на сьогодні щонайменше 11 000 українських дітей утримуються у 43 так званих “таборах перевиховання” по всій Росії за тисячі км від дому.
- У Центрі національного спротиву повідомили, що лише за минулу осінь окупанти вивезли на так зване “оздоровлення” 10 тисяч українських дітей.
Польща спільно з Туреччиною шукатимуть шляхи зміцнення економічної та військової співпраці та діятимуть на міжнародній арені заради миру в Україні. Резюмуючи результати переговорів з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що дуже задоволений зустріччю.
Президент США Дональд Трамп відреагував на заяву очільника Кремля Володимира Путіна щодо “30-ти денного перемир’я” в російсько-українській війні.
13 березня глава РФ Володимир Путін заявив, що Росія погоджується на припинення бойових дій, але лише за умови досягнення “довгострокового миру” та усунення “причин кризи”.
Кримських студентів примушують до воєнного “волонтерства”, повідомляє Центр національного спротиву.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall готовий взяти участь у забезпеченні міжнародної миротворчої місії після закінчення війни Росії проти України, заявив у Дюссельдорфі голова компанії Армін Паппергер.