Поки українські чоловіки воюють, жінки беруться за їхню роботу – The Economist

Джерело: The Economist

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, українські жінки мусять опановувати чоловічі професії, поки захисники боронять країну на фронті.

Одним з яскравих прикладів є шахтарська справа

Оксана говорить, що поставила своє життя на паузу. Два роки тому Covid-19 забрав її маму та чоловіка. Російська артилерія цієї весни забрала її батька і старшого сина.

Я занурилась у свою роботу, – каже вона, 480 метрів під землею поблизу Тернівки, міста на сході України. Білки її очей світяться в навколишній темряві. Раніше у Бахмуті, де точаться одні з найжорстокіших боїв війни, 49-річна Оксана працювала вчителем танців у школі-інтернаті для бідних дітей. Сьогодні, коли її колишній будинок і рідне місто зруйновані, школа закрита, а її найближчі родичі мертві, вона працює шахтарем.

Після вторгнення росіян у лютому 2022 року Оксана (керівництво шахти просило не називати прізвища працівників) втекла до Польщі, де працювала посудомийкою та кухарем в ресторані. Але вона сумувала за Україною. Друзі сказали їй, що на шахти в Тернівці потрібні нові працівники, і вона записалася. За словами Оксани, її нова робота оплачується краще, ніж інші, і обіцяє хорошу пенсію. Робота також допомагає їй блокувати спогади, каже вона, відпочиваючи після роботи в шахті. “Я хочу все забути”.

Війна перевернула життя незліченної кількості українців, а також перевернула ринок праці країни. Після нападу Росії близько 4,8 мільйона людей майже за одну ніч втратили роботу. За оцінками, рівень безробіття знизився до 18,4% у жовтні цього року з понад 30% навесні 2022 року, але залишається значно вищим за довоєнний рівень. Згідно з одним опитуванням, 17% українських робітників змінили професію від початку війни. Сотні тисяч були мобілізовані. За оцінками американських чиновників, у війні загинуло щонайменше 70 тисяч українських військових і ще близько 120 тисяч отримали поранення. Оскільки українців мобілізують все більше, зростає попит на працівників у секторах, де традиційно домінують чоловіки.

Їх заміщують українські жінки. Війна та окупація унеможливили збір якісних даних. Але є ознаки того, що жінки дедалі більше стають рушійною силою шкутильгаючої економіки України. З 36 тисяч малих і середніх компаній, зареєстрованих в Україні цього року, 51% керують жінки, каже міністр економіки Юлія Свириденко. Більше жінок починає працювати в промисловості, будівництві та гірничодобувній промисловості.

Ми побачимо це в ще більших масштабах, коли почнемо реконструкцію, – каже вона.

У найближчі роки Україні знадобиться ціла армія лікарів і психологів, щоб піклуватися про своїх ветеранів війни, включаючи тисячі солдатів з ампутаціями та травмами. Багато, якщо не більшість тих, хто доглядає, будуть жінками. Енергетичний, транспортний та оборонний сектори, які, як очікується, відіграватимуть надзвичайно важливу роль в економіці після війни, також неминуче залучатимуть більше жінок-працівниць.

З гірничого комплексу під Тернівкою до армії призвали 600 осіб, приблизно десяту частину від загальної чисельності, каже директор Дмитро Забєлін. Щоб компенсувати дефіцит, залучили близько 300 жінок. Жінки працювали на шахті і до війни, але жодна не працювала під землею. Більш як 100 нових працівниць зараз працюють під землею. Оксана працює зі стрічковим конвеєром, який транспортує вугілля на поверхню. Інші жінки працюють інспекторами з охорони праці та електриками. Жінок приходить все більше. Олена, чий чоловік, колишній шахтар, командує взводом під Луганськом, навчається керувати потягами, що з’єднують ділянки шахти. Анна, якій нещодавно виповнилося 18 років, доглядатиме за клітками, у яких перевозять шахтарів між рівнями. Тернівка знаходиться позаду лінії фронту, але цей район уражають російські крилаті ракети.

Це дуже страшно, – каже Анна. – Але поки я під землею, я цього не чую.

Видобуток вугілля – небезпечна, тяжка робота. Війна зробила її ще важчою. Під час відключень електроенергії, спричинених російськими атаками на українську енергетичну інфраструктуру минулої зими, щоб вийти на поверхню, шахтарям довелося пройти пішки 7 км, а потім піднятися на 680 метрів за допомогою евакуаційних драбин. Завдяки новим генераторам шахти тепер можуть підтримувати роботу поїздів і ліфтів достатньо довго, щоб забезпечити менш важкий підйом.

Україні є куди рухатись, коли йдеться про гендерну рівність. Рівень зайнятості жінок знижувався. Показники впали з 54% у 1990 році до 48% напередодні вторгнення. Жінки надмірно представлені у сферах освіти, домашньої роботи та туризму, професіях, у яких зарплата, як правило, низька. Гендерний розрив в оплаті праці скоротився з 26% сім років тому до 18,6% сьогодні, але залишається значно вищим за середній показник по ЄС (12,7% у 2021 році). Аж до 2017 року, коли його остаточно скасували, закон радянських часів забороняв жінкам працювати в 450 професіях, починаючи від водія вантажівки і закінчуючи зварювальником. Наступного року Україна надала жінкам у збройних силах такі ж права, як і чоловікам-військовослужбовцям. Зараз у збройних силах служать близько 43 тисяч жінок, у тому числі 5 тисяч – на бойових посадах.

Стереотипи зберігаються.

Жінки повинні реалізовувати свої амбіції в інших сферах, – міркує пан Забєлін, директор шахти, у своєму кабінеті. – Жінка – берегиня дому та родини.

Але він визнає, що у шахти, ймовірно, не буде іншого вибору, як взяти на роботу більше жінок. Багато чоловіків ніколи не повернуться з фронту, і Україні доведеться утримувати велику армію навіть після закінчення війни.

Наш сусід, – каже він, маючи на увазі Росію, – нікуди не дінеться.

Оксана сумує за колишнім життям і колишньою роботою, але полишати нову не збирається. Вона звикла до шуму, темряви, пилу та довгих спусків під землю.

Це не так страшно, як війна.

На полігоні під Ульмом українські військові проходять курси першої допомоги на полі бою. Для навчання закупили п’ять силіконових інтерактивних манекенів Simman 3G plus. Ціна однієї штуки – 100 000 євро, маса – 80 кг. 

Фотографи Влада та Костянтин Ліберови оприлюднили світлини українських військових, котрі лиш нещодавно повернулися з російського полону. Виснажені, у російському полоні армійці втрачають по 20, 30, а дехто навіть 40 кг. Українська сторона дотримується Женевської конвенції і закликає світову спільноту примусити РФ до виконання міжнародних обов’язків.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав канцлера Німеччини Олафа Шольца, котрий нині перебуває з візитом у країні, відмовитися від ідеї про те, що Росія може зазнати поразки на полі бою, і підтримати мирний план Китаю щодо України.

У НЕК “Укренерго” поінформували, що 17 вересня заходи обмеження споживання не прогнозуються. У компанії закликали споживати електроенергію ощадливо протягом всієї доби.

15 вересня відбувся останній день щорічної міжнародної виставки сучасного мистецтва viennacontemporary. Подія об’єднала провідних художників,…