Польща готує зміни щодо правил перебування переселенців з України: деталі
Джерело: Rzeczpospolita
Уряд Польщі зможе підтримувати вимушених переселенців з України лише до вересня 2024 року, продовживши дію закону з березня ще на шість місяців.
Як розповіли у виданні, після закінчення цього терміну правила зміняться.
Серед анонсованих змін – скасування статусу біженця після виїзду громадянина України з Польщі навіть на короткий термін (наприклад, на свята або у відпустку). Також переселенці отримуватимуть менші виплати на дітей.
Як пояснили в уряді, якщо переселенець має можливість їздити до України, це показує, що їм вже не потрібен тимчасовий захист.
За даними інформагентства, польський уряд проведе консультації з міністерствами, органами місцевого самоврядування та організаціями, які надають біженцям допомогу.
“Зміни дуже потрібні. Міжнародну фінансову допомогу від держави мають надавати лише хворим та інвалідам, переважно зі східної України”, – прокоментувала Анета Жоховська, директорка фундації Лени Гроховської, яка керує п’ятьма центрами для біженців у Польщі.
- 22 січня, під час свого візиту до Києва, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава приєдналася до Вільнюської декларації G7 щодо гарантій безпеки для України.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.