Польща хоче створити власну стіну дронів
Джерело: Bloomberg
У міноборони Польщі повідомили, що планують почати створення нацсистеми боротьби з безпілотниками протягом кількох місяців, не чекаючи ініціативи ЄС “Стіна дронів”.
Про це повідомив заступник глави міноборони Польщі Цезарі Томчик. За його словами, вже у листопаді відомство оголосить про інвестиції в технології виявлення, подавлення та нейтралізації ворожих БпЛА у межах ширшої програми протиповітряної оборони.
Томчик не уточнив обсяг інвестицій, але мета полягає у тому, щоб польські компанії отримали щонайменше половину контрактів.
“Ми згодні з ідеєю зміцнення повітряної оборони над всім Євросоюзом і готові розглянути зовнішні пропозиції та рішення. Але ми віддаємо пріоритет національним проєктам”, – сказав він.
За словами Томчика, у майбутньому система боротьби з БпЛА Євросоюзу може “доповнити” польську систему.
Він додав, що міністерство планує використати нову кредитну програму ЄС SAFE для фінансування системи боротьби з БпЛА, але не надав подробиць. Зважаючи на те, що Польща межує з Україною, Білоруссю та Росією, вона отримала найбільший першочерговий транш SAFE, що дасть змогу країні отримати 43,7 млрд євро фінансування.
Уряд Польщі хоче, щоб перші нові можливості були введені в експлуатацію протягом трьох місяців після оголошення, а вся система боротьби з дронами була завершена за два роки.
“Зброя для боротьби з дронами має бути комплексною. Вона повинна складатися з різних датчиків та ефекторів, що працюють одночасно, спочатку виявляючи та ідентифікуючи об’єкти, а потім нейтралізуючи їх”, – сказав Томчик.
Він додав, що нові ініціативи щодо боротьби з дронами стануть “ще одним шаром” мережі протиповітряної оборони країни, поряд із вже розгорнутими системами далекого та середнього радіуса дії. Усі ці елементи призначені для захисту від широкого спектра повітряних загроз, включаючи літаки, гелікоптери, дрони та крилаті ракети.
У липні міністерство оборони заявило, що цього року витратить 200 мільйонів злотих (54,2 мільйона доларів) на закупівлю бойових та навчальних дронів. Варшава також прискорила процедури закупівлі зброї.
“Те, як і росіяни, і українці сьогодні використовують безпілотні системи зброї, показує, що посилення наших можливостей у цій галузі має бути пріоритетом у всіх сферах діяльності: у повітрі, на суші та на морі”, – сказав Томчик.
- У Польщі зростає інтерес до курсів виживання, військових шкіл та стрілецьких майданчиків серед цивільних через побоювання можливого конфлікту з Росією.
Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.
У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.
За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.