Польща планує витрачати на оборону до 5% ВВП
Джерело: Reuters
Польща має намір витрачати 5% ВВП на оборону вже у 2026 році, підтвердив міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш 3 квітня після зустрічі міністрів оборони ЄС у Варшаві.
Нині Польща витрачає більшу частку ВВП на оборону, ніж будь-який інший член НАТО, включаючи Сполучені Штати. Планується, що витрати цього року досягнуть 4,7% ВВП.
Під час саміту міністри обговорили “Білу книгу європейської оборони – готовність до 2030 року”, котра має на меті створити певні межі для плану ReArm Europe та окреслити нову оборонну стратегію.
Ми повинні бути готові до найскладніших сценаріїв і ми повинні бути достатньо сильними, щоб запобігти вибуху війни… Це дія, щоб зробити нас настільки сильними, що жодній країні не буде вигідно нападати на Європейський Союз чи НАТО, — додав Косіняк-Камиш.
Додамо, у 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три. У The Telegraph пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.
Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.
Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.
Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.
Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.
Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
1 липня Сили оборони України здійснили удар по території нафтопереробного заводу АТ “Саратоворгсинтез”, котрий забезпечує пальним російські військові підрозділи.
На російсько-українській війні загинув командир 110 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка полковник Сергій Захаревич.
Сили оборони України 30 червня здійснили успішний удар по пункту управління 8-ї загальновійськової армії ЗС РФ на тимчасово окупованій території Донецької області, суттєво ускладнивши оперативне управління в ключових районах.
1 липня президент Володимир Зеленський підписав Закон, котрим гарантується військовослужбовцям виплата грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки у разі звільнення зі служби (№ 4470-IX).
1 липня російський лідер Володимир Путін провів розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном.