Польща планує витрачати на оборону до 5% ВВП
Джерело: Reuters
Польща має намір витрачати 5% ВВП на оборону вже у 2026 році, підтвердив міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш 3 квітня після зустрічі міністрів оборони ЄС у Варшаві.
Нині Польща витрачає більшу частку ВВП на оборону, ніж будь-який інший член НАТО, включаючи Сполучені Штати. Планується, що витрати цього року досягнуть 4,7% ВВП.
Під час саміту міністри обговорили “Білу книгу європейської оборони – готовність до 2030 року”, котра має на меті створити певні межі для плану ReArm Europe та окреслити нову оборонну стратегію.
Ми повинні бути готові до найскладніших сценаріїв і ми повинні бути достатньо сильними, щоб запобігти вибуху війни… Це дія, щоб зробити нас настільки сильними, що жодній країні не буде вигідно нападати на Європейський Союз чи НАТО, — додав Косіняк-Камиш.
Додамо, у 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три. У The Telegraph пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.
Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.
Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.
Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.
Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.
Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
У районі міста Ізюм Харківської області загинув 40-річний громадянин Великої Британії Кріс Гарретт, який займався розмінуванням територій.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що адміністрація Трампа вважає умови, які Росія висуває на переговорах щодо припинення війни проти України, надмірними.
На Сумщині в лікарні помер 6-річний Борис Зінченко, який зазнав поранення унаслідок російського ракетного удару по Великій Чернеччині 6 травня.
Німеччина оновила список переданого озброєння Україні. У новому військовому пакеті союзники передали зокрема ракети IRIS-T SLM, десятки дронів VECTOR та боєприпаси.
Кабінет Міністрів ухвалив зміни у постанову № 560, котрі змінюють алгоритм проходження військово-лікарської комісії. Відтепер користувачі застосунку Резерв+ матимуть змогу не очікувати накладення електронного підпису керівником ТЦК для проходження ВЛК.