Польща та країни Балтії закликають ЄС до посилення оборони вздовж кордону з РФ та РБ
Джерело: Reuters
Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали Європейський Союз побудувати лінію оборони вздовж кордону блоку з Росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від можливих військових загроз та інших шкідливих дій з боку РФ.
У листі до голови ЄС лідери чотирьох країн, які мають спільні кордони з Росією та Білоруссю, заявили, що для проєкту захисту потрібна фінансова підтримка всіх членів блоку.
“Побудова системи оборонної інфраструктури вздовж зовнішнього кордону ЄС з Росією та Білоруссю вирішить гостру й нагальну потребу убезпечити ЄС від військових і гібридних загроз”, — йдеться в листі, який обговорять на саміті в Брюсселі.
Гібридні загрози включають дезінформацію, кібератаки, економічний тиск і сплеск мігрантів на кордоні.
“Масштаб і вартість цих спільних зусиль вимагають цілеспрямованих дій ЄС, щоб підтримати їх як політично, так і фінансово”, – йдеться в листі.
Деякі дипломати ЄС оцінили вартість будівництва такої оборонної лінії на землі вздовж 700-кілометрового кордону ЄС з Росією та Білоруссю приблизно у 2,5 мільярда євро.
Європейські інвестиції в оборону та їх фінансування стануть однією з головних тем обговорення лідерів ЄС на саміті, який розпочнеться сьогодні, 27 червня.
- Глава МЗС Німеччина Анналена Бербок виступила категорично проти скорочення допомоги в озброєнні України, пояснивши, що так Захід може дозволити російським військам дістатися кордонів Польщі, тож мовиться “про спільну безпеку”.
- 13 червня влада Польщі ввела буферну зону на кордоні з Білоруссю. Міністр внутрішніх справ підписав відповідне розпорядження про введення тимчасової заборони на перебування на певній ділянці прикордонної смуги, що прилягає до державного кордону з Республікою Білорусь.
- Влада Польщі стверджує, що Росія спільно з Білоруссю стоять за нещодавнім сплеском мігрантів до Європейського Союзу.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.