Помер перший прем’єр-міністр України Вітольд Фокін
Джерело: Марія Фокіна
У четвер, 20 березня, помер перший прем’єр-міністр незалежної України Вітольд Фокін, повідомила його онука Марія. Політику було 92 роки.
Вітольд Фокін народився в 1932 році в Дніпропетровській області. Був членом комісії Комуністичної партії (КПУ) в 1976-1981 роках, членом ЦК КПУ в 1981-1991 роках, депутатом Верховної Ради СРСР 11-го скликання в 1988-1989 роках.
8 грудня 1991 року разом із президентом України Леонідом Кравчуком від імені України підписав Біловезькі угоди про ліквідацію СРСР.
Фокін обіймав посаду прем’єр-міністра України з 24 серпня 1991 року по 1 жовтня 1992 року.
У серпні 2020 року Вітольд Фокін став першим заступником глави української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ), що працювала над мирним врегулюванням ситуації на Донбасі.
Його онучка Марія розповідала, що вона особисто познайомила його з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, який включив експрем’єра до складу ТКГ.
“У дідуся завжди були амбіції. Він — сірий кардинал. Він завжди за камерою, він не любить інтерв’ю, не любить пресу. Але вони знайшли спільну мову з Андрієм — як вони можуть закінчити цю війну”, – сказала тоді Марія Фокіна.
Перебуваючи на посаді в ТКГ політик заявляв, що підтримує ідею надання особливого статусу всій території Донецької та Луганської областей, а не тільки їхній окупованій частині,
“Сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців та командирів, моя позиція — потрібно оголосити загальну амністію, провести вибори, розв’язати питання особливого статусу окремих районів, а краще — всього Донбасу”, — казав Фокін.
Він також стверджував, що “поки не бачить” доказів того, що відбувається війна між Україною та Росією.
“Я не політик. Зробити якесь визначення цього я не можу. Бо жодного підтвердження того, що там війна між Україною та Росією, поки що не бачив”, — сказав Фокін.
Після цих заяв у вересні того ж року президент України Володимир Зеленський звільнив Фокіна з посади першого заступника голови української делегації у ТКГ.
- Український художник-графік, майстер каліграфії, автор абеткової графіки “Рутенія” та лауреат Шевченківської премії, Василь Чебаник, пішов з життя у віці 91 року.
- 9 березня у тимчасово окупованому Криму на 78-му році життя померла Гулізар Абдулаєва – активістка кримськотатарського національного руху, педагог, вчителька та сестра лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
- 18 лютого на 96-му році життя помер Микола Негрич, зв’язковий Української повстанської армії та останній учасник національно-визвольної боротьби в Делятині.
Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який передбачав продовження фінансової та медичної підтримки українським біженцям, які знайшли притулок у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Про це повідомило польське видання Interia Wydarzenia, яке детально висвітлило заяву президента.
У понеділок, 25 серпня 2025 року, ізраїльський удар по лікарні Насер на півдні сектора Газа забрав життя чотирьох журналістів, серед яких була 33-річна Маріам Дагга, фрілансерка, яка працювала на Associated Press (AP). Про це повідомляє саме агентство AP, посилаючись на дані представників охорони здоров’я Гази.
Мова залишається одним із ключових символів української ідентичності, і будь-які спроби Росії нав’язати двомовність в Україні є не просто питанням лінгвістики, а частиною стратегії Кремля з руйнування української державності. Про це в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, коментуючи можливі поступки в мирних переговорах із Росією. Для українців, які вже четвертий рік протистоять російській агресії, ці слова мають особливе значення, адже мова була і залишається одним із фронтів боротьби за незалежність і гідність.
Роман Смолянюк, якого в Україні вважали зниклим безвісти, воює у складі російського батальйону імені Максима Кривоноса. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на власне розслідування.
Росія змінює свій підхід до військової присутності в Африці, замінюючи сумнозвісну групу найманців Вагнера на нову структуру під назвою Африканський корпус, яка перебуває під прямим контролем Міністерства оборони РФ. Про це повідомляє американське видання CNN, аналізуючи мотиви Кремля та наслідки цієї трансформації для країн Сахелю – регіону в Західній і Центральній Африці, що простягається від Сенегалу до Судану. Для української аудиторії, яка уважно стежить за діями Росії через війну, що триває з 2022 року, цей матеріал важливий, адже він показує, як Москва розширює свій вплив у світі, використовуючи військову силу та політичну нестабільність.