Понад 200 000 киян можуть переселити на випадок тривалих блекаутів взимку – ЗМІ
Джерело: Суспільне
У Києві готують місця для тимчасового переселення на випадок зимових блекаутів. До списків внесли більш як 200 тисяч киян. Згоду на таке переміщення вже дали дві тисячі осіб.
Мовиться насамперед про маломобільних осіб, людей з інвалідністю та родини, котрі виховують дітей з інвалідністю.
У КМДА акцентували, що людина має сама погодитися на переміщення, якщо через тривалу відсутність опалення та електрики перебувати у її помешканні буде небезпечно або вона не зможе самостійно забезпечити свої базові потреби.
За словами заступниці міського голови Києва Марини Хонди, після минулої зими місто змінило підхід до роботи з такими мешканцями.
Підготовлені локації
Місто визначає заклади, де у разі тривалих відключень зможуть тимчасово перебувати особи зі списків. Серед можливих варіантів — пансіонати, санаторії, лікарні та готелі.
В одному з таких центрів підготували 60 ліжко-місць. Тут є окремі кімнати для чоловіків і жінок, а також приміщення для родин. Для людей передбачили постільну білизну, засоби особистої гігієни та триразове харчування.
Окремо столиця працює над тим, щоб збільшити кількість місць для родин із дітьми.
За даними КМДА, у Києві проживають понад 16 тисяч дітей з інвалідністю, більш як 160 тисяч дорослих з інвалідністю та близько 26 тисяч одиноких людей. Саме ці категорії можуть потребувати додаткової допомоги, якщо через тривале знеструмлення та відсутність опалення залишатися вдома стане небезпечно.
Для перевезення планують використовувати спеціальний транспорт. За потреби до допомоги можуть залучати районні організації Червоного Хреста.
Одначе, місто поки не оприлюднило остаточного переліку закладів, де зможуть розмістити всіх людей із підготовлених списків.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Букви писали, що у Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі – захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.
- Народна обраниця від “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко зреагувала на масовану російську атаку на Київщину та закликала повернути Києву 8 млрд грн на укриття та захист енергосистеми.
- Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.
На підконтрольну Україні територію повернулися п’ятеро дітей із тимчасово окупованої частини Херсонщини. Це троє хлопчиків та дві дівчинки віком від 10 до 17 років.
На Сумщині до початку нового навчального року завершили будівництво та облаштування п’яти підземних шкіл. Чотири з них розташовані у Сумській громаді, ще одна — у Шосткинській. Нові безпечні простори розраховані на 1360 місць.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.
21 вересня президент США Дональд Трамп підтвердив, що Росія втратила контроль над нафтопереробною галуззю на тлі повномасштабної війни проти України.
Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.