Попри санкції, Росія другий рік поспіль рекордними темпами добуває нафту – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

2023 рік став для Росії другим роком рекордного буріння нафти, що є ще одним свідченням того, що санкції Заходу – малоефективні.

Така активність у сфері добування нафти співпала з відновленням обсягів та вартості експорту нафти із РФ. Це яскравий доказ того, що нафтопромисловість була основним джерелом фінансування війни РФ проти України.

“Росія є значно більш незалежною у своїх нафтопромислових послугах, ніж заведено вважати”, – зауважив аналітик з нафти та газу в московській компанії BCS Global Markets Рональд Сміт.

За даними видання, протягом 11 місяців 2023 року Росія пробурила нафтовидобувні свердловини глибиною 28 100 км.

Шалені темпи буріння – на тлі досить статичного видобутку – також є ознакою деяких довгострокових проблем, які можуть виникнути в нафтовому секторі Росії в результаті міжнародної ізоляції Москви.

Промисловість докладає більше зусиль, щоб зберегти видобуток зі своїх найстаріших свердловин, тоді як нові проєкти, які підтримуватимуть видобуток у найближчі десятиліття, повинні адаптуватися до обставин, що змінилися в країні.

За даними аналітиків розвідувальної фірми Kpler і московського консультанта Yakov & Partners, загалом у 2023 році експлуатаційне буріння в Росії може становити 30 000 кілометрів.

Збільшення відбувається попри тиск західних країн на енергетичну галузь країни, яка є ключовим джерелом коштів для війни Кремля в Україні. Цей сектор став об’єктом санкцій, починаючи від заборони імпорту та обмеження цін до заборони на експорт технологій.

Минулого року США наклали санкції на десятки компаній, які виробляють бурове обладнання та розробляють нові технології виробництва, щоб “обмежити майбутні видобувні можливості Росії”.

Європейський Союз ще у 2022 році ввів “всеосяжне обмеження експорту обладнання, технологій і послуг для енергетичної галузі Росії”.

Дві найбільші в світі постачальники нафтових послуг – Halliburton Co. і Baker Hughes Co. – продали свої російські підрозділи та вийшли з країни. Ще два гіганти, SLB і Weatherford International Plc, заявили, що продовжують діяльність в країні відповідно до санкцій.

Однак дані свідчать про те, що ці обмежувальні заходи щодо нафтової промисловості РФ, в основному, провалилися.

“Лише близько 15% внутрішнього ринку буріння в країні залежить від технологій так званих недружніх країн”, – сказала Дарія Мельник, віцепрезидентка із розвідки та видобутку дослідницької фірми Rystad Energy A/S, що базується в Осло.

Вихід великих західних нафтосервісних компаній з Росії мав мінімальний вплив, оскільки в основному залишив недоторканими їхні місцеві дочірні компанії.

Рекорд буріння є ознакою стійкості Росії до енергетичних санкцій Заходу, але темпи активності також несуть попередження.

Протягом багатьох років підйом і падіння буріння в країні відбувалися, в основному, синхронно зі змінами у видобутку, свідчать історичні дані. Однак у 2023 році бум буріння відбувся разом із скороченнями видобутку, які Москва впроваджує в тандемі з Організацією країн-експортерів нафти. Це означає, що високий рівень активності необхідний просто для підтримки продуктивності.

“Основною причиною зростання буріння в Росії є необхідність запуску нових свердловин. Потрібно запускати нові свердловини, оскільки чинні родовища виснажуються”, – сказав Геннадій Масаков, директор науково-дослідницького центру “Yakov & Partners”.

Згідно з дослідженням Оксфордського інституту енергетичних досліджень, станом на 2022 рік на родовища, які експлуатувалися понад п’ять років, припадало майже 96% загального видобутку в Росії. Зазначається також, що багато з цих проєктів видобутку вже давно перевищили свій пік.

Виснаження необхідно компенсувати або новим бурінням на існуючих ділянках, так званих забудованих ділянках, або новими проєктами, відомими як зелені поля. Останнє може бути проблематичним.

Деякі компоненти від іноземних постачальників важко отримати, і російській промисловості, можливо, доведеться вдатися до простіших свердловин і меншої кількості етапів гідророзриву через брак запчастин. Це зробить свердловини менш продуктивними та дорожчими за барель видобутої нафти.

Технологічної незалежності, досягнутої її бурильниками, буде достатньо, щоб Росія підтримувала стабільність виробництва в середньостроковій перспективі, сказав Масаков. Проте з часом ефективність російських бурових операцій знизиться, потенційно піддаючи ризику 20% національного видобутку, якщо розробка невикористаних запасів стане нерентабельною, підрахував він.

• Один з найбільших нафтопереробних заводів Великої Британії продовжує працювати з підрозділом російської нафтової компанії “Лукойл”, заснованої і частково керованої російським підсанкційним мільярдером.
• Нафтова промисловість Росії, що спільно з газом забезпечує понад 20% російського ВВП і більш ніж половину всіх експортних доходів, опинилася у безпрецедентній залежності від Китаю та Індії.