Попри санкції росіяни знову скуповують нерухомість в Європі
Джерело: росЗМІ
Російські громадяни, попри санкції та насторожене ставлення до “російських” грошей, знайшли обхідні шляхи та знову активно купують нерухомість в Європі.
На країни ЄС за підсумками першого півріччя припало 35% від загальної кількості угод росіян із закордонною нерухомістю. У 2022 році кількість угод росіян у Європі різко скоротилася через санкції, посилення імміграційних програм, закриття програм “золотих віз” та підвищення вимог до покупців. До цього додалися проблеми у розрахунках. Тому в 2023 році угод було ще менше, а європейська частка в покупках росіянами закордонної нерухомості становила лише 7%.
Натомість за підсумками перших трьох місяців вона була близько 10%, і тепер уже більше третини за півріччя. Нині ж забудовники в країнах ЄС знову проводять угоди з громадянами РФ, водночас для оплати багато хто бере рублі. Дедалі більше клієнтів-росіян оформляє посвідки на проживання у Євросоюзі як за інвестиції, так і на підставі фінансової незалежності. Лідери за популярністю — Франція, Іспанія та Кіпр.
Однак, у багатьох інших країнах та регіонах росіяни скоротили покупки. Загалом за перші шість місяців продажі закордонної нерухомості на 19% нижчі, ніж роком раніше.
Так, загалом лідером за кількістю угод залишається Південно-Східна Азія, на яку припало 40% усієї придбаної росіянами за півроку нерухомості. Найчастіше покупці обирали Таїланд (26% угод) та Балі (13%), де привабливі порівняно з іншими регіонами ціни, сприятливі для росіян правила перебування та немає санкційних обмежень. 15% угод припало на країни Близького Сходу, насамперед на ОАЕ, 7% – на Туреччину.
Натомість впав попит на Кариби, де минулого року росіяни здійснили 20% угод. Це пов’язано з тим, що держави регіону із цього року закрили останні програми з видачі росіянам паспортів в обмін на інвестиції. Тепер попит розосередився, географія угод набагато ширша, ніж рік тому: росіяни купують нерухомість у Катарі та В’єтнамі, у Камбоджі та на Маврикії.
- У Фінляндії Міноборони заборонило три операції з нерухомістю у Східній Фінляндії, зокрема дві з яких стосуються майна, розташованого в Соткамо, а одна – в Іломанці. У Міноборони пояснили, що у цій справі пов’язана російська компанія.
- Уряд Чехії, за пропозицією глави МЗС Яна Ліпавського, додав російське державне агентство “Госзагрансобственность” до національного списку санкцій. Тобто державна установа, яка управляє російською нерухомістю по всьому світу і підпорядковується безпосередньо президенту Росії Володимиру Путіну.
- Західні країни заморозили російські суверенні активи на суму 300 мільярдів доларів.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Україна поки не має доступу до супутникової системи Starshield, однак це питання обговорюють. Водночас він заперечив причетність Вашингтона до обмежень у роботі Starlink, про які раніше повідомляла українська сторона.
У Санкт-Петербурзі та Ленінградській області РФ унаслідок масованої атаки безпілотників у ніч на 18 жовтня виникли пожежі на паливних об’єктах. Також повідомляють про удари по складу Ozon, дата-центру VK, електропідстанції та мосту через Корабельний фарватер.
Триває 1698-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,5 млн осіб.
Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення постачання російського газу до Європи як частину мирної угоди щодо завершення війни в Україні. У Вашингтоні вважають, що це може стати економічним стимулом для Москви погодитися на припинення бойових дій. Водночас європейські посадовці виступають проти такої пропозиції.
У Санкт-Петербурзі внаслідок атаки безпілотників спалахнула пожежа на території Петербурзького нафтового термінала. Під ударом також опинилися інші об’єкти інфраструктури міста. Крім того, про масовану атаку дронів повідомила влада Москви та Ленінградської області РФ.