Попри санкції росіяни знову скуповують нерухомість в Європі

Джерело: росЗМІ

Російські громадяни, попри санкції та насторожене ставлення до “російських” грошей, знайшли обхідні шляхи та знову активно купують нерухомість в Європі.

На країни ЄС за підсумками першого півріччя припало 35% від загальної кількості угод росіян із закордонною нерухомістю. У 2022 році кількість угод росіян у Європі різко скоротилася через санкції, посилення імміграційних програм, закриття програм “золотих віз” та підвищення вимог до покупців. До цього додалися проблеми у розрахунках. Тому в 2023 році угод було ще менше, а європейська частка в покупках росіянами закордонної нерухомості становила лише 7%.

Натомість за підсумками перших трьох місяців вона була близько 10%, і тепер уже більше третини за півріччя. Нині ж забудовники в країнах ЄС знову проводять угоди з громадянами РФ, водночас для оплати багато хто бере рублі. Дедалі більше клієнтів-росіян оформляє посвідки на проживання у Євросоюзі як за інвестиції, так і на підставі фінансової незалежності. Лідери за популярністю — Франція, Іспанія та Кіпр.

Однак, у багатьох інших країнах та регіонах росіяни скоротили покупки. Загалом за перші шість місяців продажі закордонної нерухомості на 19% нижчі, ніж роком раніше.

Так, загалом лідером за кількістю угод залишається Південно-Східна Азія, на яку припало 40% усієї придбаної росіянами за півроку нерухомості. Найчастіше покупці обирали Таїланд (26% угод) та Балі (13%), де привабливі порівняно з іншими регіонами ціни, сприятливі для росіян правила перебування та немає санкційних обмежень. 15% угод припало на країни Близького Сходу, насамперед на ОАЕ, 7% – на Туреччину.

Натомість впав попит на Кариби, де минулого року росіяни здійснили 20% угод. Це пов’язано з тим, що держави регіону із цього року закрили останні програми з видачі росіянам паспортів в обмін на інвестиції. Тепер попит розосередився, географія угод набагато ширша, ніж рік тому: росіяни купують нерухомість у Катарі та В’єтнамі, у Камбоджі та на Маврикії.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками американського аналітичного центру Hudson Institute, під час якої поінформував їх про наслідки останніх російських обстрілів України.

Україна ініціює засідання Ради Безпеки ООН через останню масовану атаку на Київ у ніч на 14 травня. Відповідне доручення дав глава МЗС Андрій Сибіга.

Російська атака 14 травня спричинила лісові пожежі у Чорнобильській зоні.

14 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Швейцарії приєднатися до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.

14 травня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія здійснила одну з найтриваліших і найінтенсивніших атак проти України, “знущаючись” із дипломатичних зусиль щодо припинення війни.