«Пора отямитися і зрозуміти, що є спільний ворог»: 15 років тому Росія вторглася до Грузії

Джерело: Букви

8 серпня 2008 року розпочалося російське вторгнення до Грузії – цю війну ще називають П’ятиденною, Серпневою, або війною 888. Приводом для введення військ стала підтримка Росією сепаратистів в Абхазії та Південній Осетії.

Фото: REUTERS/Sergei Karpukhin

Як написало “Новости Грузии“, президентка Грузії Саломі Зурабішвілі у день річниці відвідала братський цвинтар у Мухатгверді, де поховано загиблих у 2008 році воїнів.

“У нас є ворог, він бореться то війною, то за допомогою м’якої сили, яка останнім часом дуже помітна… Якщо ми хочемо незалежності, за яку боролися люди, що спочивають тут, якщо ми хочемо держави, ми повинні опритомніти і побачити, де наша спільна загроза” – заявила Зурабішвілі.

Передумови

У ніч на 8 серпня Грузія заявила, що стався обстріл грузинських сіл з боку невизнаної республіки Південна Осетія та кілька провокацій проти уряду. Надалі у столиці оголосили про відновлення конституційного порядку у самопроголошеній республіці. Грузинська армія зайняла більшу частину Цхінвалі, головний населений пункт Південної Осетії.

У Росії ж пропагандисти звинуватили Грузію у цілеспрямованому обстрілі Цхінвалі. Армія РФ втрутилася у внутрішній конфлікт, хоча почала перекидати війська до зони конфлікту ще 7 серпня. Експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі заявляв, що тоді ж Росія евакуювала частину свого дипперсоналу із Тбілісі. Крім того, вперше в історії РФ здійснила масштабну кібератаку на сайти грузинської влади.

Фото: BBC

Бойові дії, бомбардування й знищення флоту

Російська армія під час сухопутного вторгнення вийшла за межі невизнаного утворення Південна Осетія. Вони вклинилися у Кодорську ущелину.

РФ бомбардувала міста Грузії, завдавала ударів по військових базах та об’єктах цивільної інфраструктури. ЗС РФ також задіяли свої військово-морські сили. Зокрема морська піхота Чорноморського флоту зайняла головний порт Грузії – Поті. Під час цього було знищено на рейді усі грузинські катери і кораблі, які мали військове призначення, серед них судна прикордонників.

10 серпня у Тбілісі заявили про відведення військ із Цхінвалі та про одностороннє припинення вогню через пряме вторгнення РФ. Євросоюз, зокрема президент Франції Ніколь Саркозі 12 серпня запропонували план перемир’я, де головними пунктами було припинення вогню та повернення сторонами конфлікту військ на свої бази. Його підписав Міхеїл Саакашвілі.

Фото: Getty Images

Попри це, росіяни стали активно просуватися вглиб грузинської території й зайняли міста Горі, Сенакі, Поті, перерізали стратегічну дорогу, яка сполучає західну та східну Грузію.

Окупація частин Грузії

26 серпня Москва заявила про визнання “незалежності” Абхазії та Південної Осетії. Указ підписав президент Дмитро Медведєв, рішення визнали також Венесуела, Нікарагуа, Науру та Сирія.

Фото: REUTERS

Росія не вивела свої війська з теренів держави, що порушувало план Саркозі. За участю міжнародних посередників було досягнуто згоди про припинення вогню. Цьому передували окупація частини Грузії та “зачистки” грузинських сіл навколо Південної Осетії.

Виведення ЗС РФ з грузинської території мало закінчитися до 1 жовтня 2008 року, але де-факто вони там залишаються й досі. Вони є фактором впливу на внутрішню та зовнішню політику Грузії.

У 2009 році міжнародна комісія проводила розслідування причин російсько-грузинської війни на чолі зі швейцарською дипломаткою Хайді Тальявіні. За результатами комісія заявила, що “бойові дії почала Грузія, але цьому сприяли провокаційні дії РФ”. Висновки розкритикували у Грузії та країнах ЄС через те, що вони повною мірою не встановлюють ступінь відповідальності РФ за ескалацію конфлікту.

Фото: Getty Images

Триває 1015-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 747 тисяч осіб.

4 грудня відзначають Міжнародний день гепарда та Міжнародний день банків. Християни сьогодні вшановують великомученицю Варвару.

За даними синоптиків у середу, 4 грудня, в Україні очікується суха погода.

3 грудня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час телефонної розмови з главою РФ Володимиром Путіним обговорив нинішню ситуацію у Сирії. Він заявив, що Анкара, підтримуючи територіальну цілісність Сирії, прагне “справедливого та довгострокового врегулювання”.

Сполучені Штати Америки спорядять Україні три різних типи систем дистанційного мінування, зокрема протипіхотних мін у межах анонсованого пакету військової допомоги.