Поводження з полоненими: військовослужбовці ЗСУ вивчають міжнародне гуманітарне право

Джерело: Міноборони

Військовослужбовці Збройних сил України вивчають міжнародне гуманітарне право, зокрема питання щодо поводження з полоненими.

Українські військові на спеціалізованому курсі із міжнародного гуманітарного права вивчали низку важливих потань, зокрема:

  • Як забезпечити право росіян здатися в полон?
  • Як розрізнити акт віроломства і справжній намір ворога припинити бойові дії?
  • Як законно і безпечно для себе полонити окупанта, поповнивши наш обмінний фонд?

У період з лютого по грудень 2023-го року національні інструктори провели 40 занять з сержантським складом, що охопили понад 1600 військовослужбовців Збройних сил. У межах проєкту розроблено спеціалізований навчальний курс та низку методичних матеріалів.

Крім того, до підготовки та підвищення кваліфікації національних інструкторів з МГП долучилися міжнародні експерти зі Швейцарії, США та Колумбії.

“На відміну від російських окупантів, які від початку повномасштабного вторгнення вчинили понад 118 000 (це лише зафіксовані дані) воєнних злочинів, для України дотримання принципів міжнародного права та репутація в очах партнерів є принципово важливими. Допомога у поширенні знань про МГП нашими союзниками демонструє підтримку та солідарність з українським народом”, — зазначила заступниця начальника відділу міжнародного права Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони підполковник Інна Заворотько.

Військовослужбовці ЗСУ вивчають міжнародні норми та правила, що регламентують ведення бойових дій у межах проєкту Женевського центру з питань урядування у секторі безпеки (DCAF).

Довідково. Організатором проєкту виступили уряди Швейцарської Конфедерації, Великої Британії та Фінляндської Республіки. Загальну координацію проєкту здійснювало Міністерство оборони України у партнерстві з Генеральним штабом. До реалізації проєкту долучилася ГО “Ліга офіцерів”.

У Держдумі РФ анонсували можливе відключення мобільного інтернету в новорічну ніч. Новорічні обмеження є продовженням політики цифрового контролю та фільтрації мережі, при якій працюють лише схвалені Кремлем ресурси.

Країни ЄС планують ухвалити 20-й пакет санкцій, щоб посилити економічний тиск на Москву. Обмеження охоплять фізичних та юридичних осіб, причетних до викрадення та “перевиховання” українських дітей, а також енергетичний і банківський сектори. Паралельно Європа розробляє плани гарантій безпеки для України у разі перемир’я.

Рада федерації РФ затвердила постанову “Про актуальні питання зовнішньої політики російської федерації”, котра фактично кодифікує зовнішньополітичний курс кремля та робить його обов’язковим орієнтиром для парламенту, уряду й відомств. Документ фіксує не пошук компромісів, натомість робить системну ставку на тривалу конфронтацію із Заходом.

У 2025 році в регіонах Росії понад 11,9 тис. разів відключали мобільний інтернет. Масштабні відключення почалися на початку травня, коли інтернет стали “глушити” в Москві та Підмосков’ї. За неповний місяць відбулося 68 відключень, у червні їх вже було 653, тоді як у липні — 1968. 

У 2025 році загальна сума внесків у PURL становила $4,3 млрд. Президент Володимир Зеленський заявив, що завдяки цьому вдалося сформувати вже вісім пакетів допомоги і зараз триває наповнення ще двох.