Прем’єр Грузії виключив відновлення дипломатичних відносин із РФ

Джерело: росЗМІ

27 жовтня прем’єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе повідомив, що Тбілісі не планує відновлювати дипломатичні відносини з Москвою через окупацію Абхазії та Південної Осетії.

Вибачте. Ні, ні, ні. Жодних планів щодо цього немає, тому що 10% території (Абхазія та Південна Осетія) окуповані Російською Федерацією. Зважаючи на те, що дипломатичні переговори поки що лише намічаються, ми вирішили, що виконаємо ці прохання, – заявив Кобахідзе.

Тоді як наприкінці травня прем’єр наголосив, що Грузія планує повернути Абхазію та Південну Осетію, відновивши територіальну цілісність країни, і вступити до Євросоюзу до 2030 року.

26 травня прем’єр-міністр Грузії привітав співгромадян із Днем незалежності країни, зазначивши, що грузинська мрія — це “жити у сильній Грузії разом з абхазькими та осетинськими братами й сестрами”. Також він нагадав про прагнення країни стати членом ЄС.

Згодом  опозиційні грузинські ЗМІ, посилаючись на свої джерела, повідомили, що влада Грузії готується відновити дипвідносини з Росією та поновити роботу посольства Грузії в Москві.

Довідка. 2006 року Абхазія й Південна Осетія визнали “незалежність” одне одного. Їхню незалежність “визнали” маріонеткові утворення Придністровська молдавська республіка і Нагірно-Карабахська республіка.

Ситуація з міжнародним визнанням змінилася після війни в Південній Осетії в серпні 2008 року.

Після війни незалежність обох республік була визнана Росією. У відповідь парламент Грузії прийняв постанову “Про окупацію Російською Федерацією територій Грузії”.

У 2023 році заступник голови ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що РФ може анексувати окуповані раніше регіони Грузії, зокрема Південну Осетію та Абхазію. За словами Медведєва, ідея анексії все ще популярна в Абхазії та Південній Осетії, і вона “цілком може бути реалізована, якщо для цього будуть вагомі підстави”.

  • Володимир Путін хоче втягнути росіян у цивілізаційний конфлікт із Заходом, набагато масштабніший, ніж війна в Україні. Чи підуть росіяни за ним?
  • Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило східну Європу. Деякі країни наблизились до Євросоюзу, тоді як інші, зокрема Грузія, обирають російський шлях до авторитаризму.
  • 14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
  • 21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
  • У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.

Станом на 1 липня 2025 року російська армія втратила на війні проти України понад 1 мільйон військових. За даними Генерального штабу Збройних сил України, загальні бойові втрати особового складу противника з 24 лютого 2022 року орієнтовно склали 1 020 980 осіб. За минулу добу ліквідовано ще 970 окупантів.

Перший день липня в Україні зустріне хмарами з проясненнями і приємною прохолодою. Опадів майже не буде – трохи дощу можливе лише на північному сході країни, і то місцями та ненадовго.

19-річний українець Олег шукав підробіток у Telegram, а ледь не став живою бомбою. Йому запропонували 1000 доларів за те, щоб обмалювати фарбою стіну біля рівненської поліції. На місці замість фарби він знайшов рюкзак із саморобним вибуховим пристроєм – грубою бомбою, до якої був прикріплений мобільний телефон. Усе вказувало на те, що її мали підірвати дистанційно.

1 липня відзначається Міжнародний день анекдоту та жартів, Міжнародний день курячих крилець; в Україні – День державного реєстратора. За церковним календарем вшановують пам’ять святих чудотворців і безсеребреників Косми і Дам’яна.

Оксфордський університет на церемонії Encaenia вручив почесні докторські ступені за визначні досягнення у своїх професійних сферах вісьмом науковцям. Серед них зокрема історики Сергій Плохій і Тімоті Снайдер.