Прем’єр-міністерка Естонії демонструє зацікавленість у посаді генсека НАТО
Джерело: Reuters
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що розглядає кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО після того, як Єнс Столтенберг піде у відставку.
Столтенберг обіймає посаду з 2014 року і має піти у відставку в жовтні 2024 року.
Виступаючи на конференції Politico у Вашингтоні, Каллас відповіла “так”, коли її запитали, чи хоче вона, щоб її розглядали на цю роль.
Каллас була провідним критиком Росії в Європейському Союзі та НАТО, і наполягала на більш комплексних планах захисту трьох балтійських держав Естонії, Латвії та Литви, які межують з Росією.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який покидає свою посаду, також заявив, що його цікавить посада керівника НАТО.
- 18 жовтня прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що світлини глави уряду країни-члена ЄС Угорщини, який потискає руку президенту РФ Володимиру Путіну, були “дуже-дуже неприємними” та суперечили логіці, враховуючи минулу історію Будапешта з Москвою.
- Естонія задля вступу України в ЄС готова відмовитися від виплат із фондів згуртованості Європейського Союзу, заявила прем’єр-міністерка країни Кая Каллас.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов в інтерв’ю ліванському виданню заявив, що Росія не відмовилася від імперських амбіцій, а її стратегічна мета – вся Україна. Він також висловився щодо санкцій, ролі США у переговорах, можливості завершення війни та позиції Києва стосовно територіальних поступок.
У Женеві 26 лютого завершився черговий раунд переговорів щодо мрної угоди за участі представників США, Швейцарії та України. Основна робота стосувалася безпекових параметрів, економічної підтримки та узгоджених позицій, які стануть основою наступних зустрічей, повідомив секретар РНБО Рустем Умєров.
У 2025 році Росія різко збільшила закупівлі оптоволокна в Китаї, через що виробники вже підвищили ціни на таку продукцію для російських покупців у 2,5–4 рази.
Сотні українок повідомили про сексуальне насильство з боку російських військових за майже чотири роки повномасштабної війни. За словами правозахисників, реальна кількість постраждалих, ймовірно, значно більша.
У ніч на 25 лютого підрозділи Сил оборони уразили пускову установку зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”, бойову машину ЗРГК “Панцир-С1”, реактивну систему залпового вогню БМ-21 “Град” на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Запорізької областей.