Президент Чехії допустив вступ України в НАТО попри окуповані території

Джерело: Петр Павел в інтерв’ю Novinky

Президент Чехії Петр Павел пояснив, що вступ України до Північноатлантичного альянсу не має залежати від відновлення повного контролю над всією своєю територією, нині окупованою Росією.

Якщо проведуть демаркацію якогось адміністративного кордону, то ми можемо прийняти цей адміністративний кордон як тимчасовий і прийняти Україну в НАТО з тією територією, яку вона контролюватиме на момент рішення, – заявив Павел.

Водночас глава Чехії сподівається на домовленість України та РФ щодо миру у “найближчі роки”. За його словами, така угода може означати, що Росія окупує частину території України, проте демократичні держави не визнають зміну кордонів. Він додав, що повне відновлення контролю над всією територією не є обов’язковою умовою для вступу до Альянсу.

Зокрема Павел навів приклад Німеччини. Країна була розділена за результатами Другої світової війни, однак, попри те, що поділ не був прийнятий всіма західними країнами, частину Німеччини прийняли до НАТО.

Раніше президент Чехії закликав продовжити допомогу Україні, аби “відстояти європейський спосіб життя”.

Нагадаємо, раніше раптове дипломатичне непорозуміння між Україною та НАТО через коментарі керівника апарату Генерального секретаря Єнса Столтенберга привернуло увагу громадськості. Стіан Єнссен припустив, що країні доведеться віддати частину своєї території в обмін на вступ до Альянсу.

Додамо, президент Польщі Анджей Дуда закликав владу країни спільно діяти задля реалізації членства України в ЄС та НАТО. Він зауважив, що це відповідає національним інтересам Польщі.

Для нас надзвичайно важливим є питання євроінтеграції України з двома міжнародними структурами – ЄС і НАТО, – мовив Дуда.

Він також додав, що це є важливим моментом для українського суспільства, морального духу українського війська, і процесу відбудови України.

Очільник Польщі висловив сподівання, що його країна візьме активну участь у відбудові з “користю для польського бізнесу і для сусідських відносин з Україною”.

Водночас наголосив, що відносно безпеки надзвичайно важливим є питання майбутнього членства України в НАТО. Він назвав рішення, яке міг би ухвалити Альянс на саміту у Вашингтоні в середині наступного року, “безцінним”.

Дуда пояснив, так посувається східний фланг НАТО у цій частині польського кордону на схід від Польщі, що має очевидне значення з точки зору безпеки країни. Окрім цього, наголосив, що так Альянс отримує чергового сильного військового члена, а країни – партнера. І додав, що сьогодні українська армія – “без сумніву, одна з найкращих у світі”.

Ввечері 17 вересня російські війська масовано атакували Запорізьку область. Внаслідок обстрілу загинуло двоє осіб та пʼятеро отримали поранення, повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров.

Військовослужбовці 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” Національної гвардії України прикинулися російськими розвідниками, аби захопити у полон трьох солдатів РФ.

Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови продовжує фіксувати системні порушення мовних прав громадян України в інтернеті. З початку 2024 року надійшла 421 скарга щодо порушення частини шостої статті 27 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, котра регламентує використання державної мови в мережі інтернет (що майже на 50% менше, ніж за цей період у 2023 році).

В ООН заявили про готовність прибути на територію Курської області, підконтрольну Силам оборони. Водночас організація виявляється потребує “дозволу” Російської Федерації.

16 вересня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 11507 про включення Сил безпілотних систем до окремих родів сил Збройних сил України.