Президент Чехії погодився направити миротворців в Україну

Чехія може взяти участь у можливій міжнародній миротворчій місії в Україні, заявив президент країни Петр Павел.

Якщо миротворці будуть розгорнуті в Україні, Чехія могла б і повинна бути їх частиною, оскільки вона є активним гравцем мирного процесу і підтримує Україну з самого початку російського вторгнення. За словами Павела, конкретне залучення залежатиме від форми угоди.

Глава Чехії також допустив створення вздовж лінії зіткнення демілітаризованої зони під міжнародним контролем, де могли б розмістити іноземні сили. Разом з тим, він визнав, що в інтересах Києва можуть бути зроблені певні територіальні поступки, навіть попри те, що це порушує норми міжнародного права.

Представник Міноборони Чехії Давид Шима уточнив, що участь чеських військових у місії може полягати не лише у присутності контингенту, а й, наприклад, у навчанні українських військових або допомозі в розмінуванні.

Питання про можливе введення міжнародних сил в Україну активно обговорюється в Європі. У 2025 році лідери 30 країн сформували “коаліцію рішучих” для вибудування гарантій безпеки Києву. Як повідомляв Bloomberg, на зустрічі європейських лідерів 19 серпня обговорювали перспективу направлення військ після завершення активних бойових дій. За даними агентства, готовність надати контингент висловили близько десяти держав, зокрема Велика Британія та Франція.

Ініціаторкою виступила прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. Її план передбачає механізм колективної допомоги, котрий може стати альтернативою членству в НАТО, повідомляють джерела, знайомі з перебігом дискусій.

Президент Франції Емманюель Макрон того ж дня заявив, що Європа здатна розгорнути “сили підтримки” на суші, морі й у повітрі, водночас президент США Дональд Трамп наголосив, що першими в Україну увійдуть саме європейські армії – Франції, Німеччини та Великої Британії.

Додамо, 17 серпня у спільній заяві “коаліція охочих” запевнила, що має намір розмістити військовий контингент на території України, аби забезпечити гарантії безпеки.

Зауважується, що європейські лідери високо оцінили прагнення президента США Дональда Трампа надати гарантії безпеки Україні. У заяві лідери наголосили, що коаліція відіграватиме у цьому життєво важливу роль, зокрема, через військову присутність у регіоні.

До цього повідомляли, що британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”. Загалом більш як 30 країн виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну.

Про готовність відправити в Україну миротворців раніше заявили кілька європейських країн, зокрема Велика Британія, Франція, Данія та Швеція. США ведуть у ці дні переговори з Росією та Україною щодо умов закінчення війни.

Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що тверді зобов’язання з’являться, коли буде чіткий план.

Зауважимо, раніше саме Стармер наголосив на необхідності створення так званої “Коаліції охоичих” для надання Україні гарантій безпеки у разі можливого припинення вогню, укладеного за посередництва США. До такої коаліції можуть увійти Велика Британія, Франція та “ще одна-дві країни”, які працюватимуть з Україною над планом припинення бойових дій. Деякі європейські країни мають діяти швидше, ніж загальний темп ЄС, щоб уникнути зволікання, додав глава уряду.

17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

Армійців не планували розміщувати безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони мали бути готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну.

Наразі найбільший вклад в контингент – 10 тисяч військових – готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна. Під час зустрічі з Трампом, Стармер підтвердив готовність до направлення миротворчих військ, додавши, що Лондон також розгорне власну авіацію для підтримки мирної угоди.

Тоді як президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.

Зауважимо, нещодавно стало відомо, що Туреччина, котра є країною НАТО, може направити свої війська в Україну, аби гарантувати виконання мирних угод.

Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.

Окрім того, прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз також підтвердив, що його уряд відкритий до обговорення миротворчих ініціатив.

Тоді як прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію п’ятої статті Північноатлантичного договору на Україну без її офіційного вступу до Альянсу. Глова італійського уряду вважає це більш ефективною гарантією безпеки, ніж залучення іноземних військ для контролю за можливим припиненням вогню, що, за її словами, є “найскладнішим” варіантом.

Додамо, німецький оборонний концерн Rheinmetall готовий взяти участь у забезпеченні міжнародної миротворчої місії після закінчення війни Росії проти України, заявив у Дюссельдорфі голова компанії Армін Паппергер.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що миротворчі сили будуть здатні дати відсіч російському вторгненню, якщо Москва вирішить знову напасти на Україну.

19 серпня прем’єр-міністр Японії Шігеру Ішіба запевнив у готовності його країни долучитися до гарантій безпеки для України, однак конкретні деталі не оприлюднив.

25 червня премʼєр-міністерка Італії Джорджа Мелоні на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом закликала його продемонструвати в російсько-українській війні таку ж рішучість, яку проявила Америка стосовно Ірану.
Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
Парламент Нідерландів схвалив резолюцію про можливе розгортання миротворців на лінії розмежування в Україні у разі укладання перемирʼя з РФ.