Президент Чехії погодився направити миротворців в Україну

Джерело: České noviny

Чехія може взяти участь у можливій міжнародній миротворчій місії в Україні, заявив президент країни Петр Павел.

Якщо миротворці будуть розгорнуті в Україні, Чехія могла б і повинна бути їх частиною, оскільки вона є активним гравцем мирного процесу і підтримує Україну з самого початку російського вторгнення. За словами Павела, конкретне залучення залежатиме від форми угоди.

Глава Чехії також допустив створення вздовж лінії зіткнення демілітаризованої зони під міжнародним контролем, де могли б розмістити іноземні сили. Разом з тим, він визнав, що в інтересах Києва можуть бути зроблені певні територіальні поступки, навіть попри те, що це порушує норми міжнародного права.

Представник Міноборони Чехії Давид Шима уточнив, що участь чеських військових у місії може полягати не лише у присутності контингенту, а й, наприклад, у навчанні українських військових або допомозі в розмінуванні.

Питання про можливе введення міжнародних сил в Україну активно обговорюється в Європі. У 2025 році лідери 30 країн сформували “коаліцію рішучих” для вибудування гарантій безпеки Києву. Як повідомляв Bloomberg, на зустрічі європейських лідерів 19 серпня обговорювали перспективу направлення військ після завершення активних бойових дій. За даними агентства, готовність надати контингент висловили близько десяти держав, зокрема Велика Британія та Франція.

Ініціаторкою виступила прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. Її план передбачає механізм колективної допомоги, котрий може стати альтернативою членству в НАТО, повідомляють джерела, знайомі з перебігом дискусій.

Президент Франції Емманюель Макрон того ж дня заявив, що Європа здатна розгорнути “сили підтримки” на суші, морі й у повітрі, водночас президент США Дональд Трамп наголосив, що першими в Україну увійдуть саме європейські армії – Франції, Німеччини та Великої Британії.

Додамо, 17 серпня у спільній заяві “коаліція охочих” запевнила, що має намір розмістити військовий контингент на території України, аби забезпечити гарантії безпеки.

Зауважується, що європейські лідери високо оцінили прагнення президента США Дональда Трампа надати гарантії безпеки Україні. У заяві лідери наголосили, що коаліція відіграватиме у цьому життєво важливу роль, зокрема, через військову присутність у регіоні.

До цього повідомляли, що британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”. Загалом більш як 30 країн виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну.

  • 25 червня премʼєр-міністерка Італії Джорджа Мелоні на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом закликала його продемонструвати в російсько-українській війні таку ж рішучість, яку проявила Америка стосовно Ірану.
  • Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
  • Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
  • Парламент Нідерландів схвалив резолюцію про можливе розгортання миротворців на лінії розмежування в Україні у разі укладання перемирʼя з РФ.

У селищі Гвардійське у тимчасово окупованому Криму вже четверту добу триває пожежа на нафтобазі. У понеділок вдень над об’єктом спостерігався незначний дим, резервуар поливали водою з трьох пожежних машин. Однак 21 жовтня вогонь спалахнув із новою силою. У небо піднявся стовп чорного диму, який видно навіть із віддалених населених пунктів.

Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса  поінформував про розширення програми “Контракт 18-24” на усі бойові підрозділи Сил оборони.

Економічна криза в Росії загострюється: у 220 муніципалітетах витрати на продукти перевищують 50 % безготівкових платежів. Цей показник, відомий як закон Енгеля, стає індикатором масової бідності, де домогосподарства витрачають ледь не весь бюджет на базові потреби, не маючи ресурсів для розвитку чи інвестицій.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розкритикував виступ нардепа Олексія Гончаренка, котрий звинуватив владу у тому, що за весь час повномасштабної війни досі військовослужбовці не мають чітких термінів служби.

21 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров заявив, що припинення бойових дій в Україні означало б збереження “нацистського режиму” та заборону російської.