Президент Чехії погодився направити миротворців в Україну
Джерело: České noviny
Чехія може взяти участь у можливій міжнародній миротворчій місії в Україні, заявив президент країни Петр Павел.
Якщо миротворці будуть розгорнуті в Україні, Чехія могла б і повинна бути їх частиною, оскільки вона є активним гравцем мирного процесу і підтримує Україну з самого початку російського вторгнення. За словами Павела, конкретне залучення залежатиме від форми угоди.
Глава Чехії також допустив створення вздовж лінії зіткнення демілітаризованої зони під міжнародним контролем, де могли б розмістити іноземні сили. Разом з тим, він визнав, що в інтересах Києва можуть бути зроблені певні територіальні поступки, навіть попри те, що це порушує норми міжнародного права.
Представник Міноборони Чехії Давид Шима уточнив, що участь чеських військових у місії може полягати не лише у присутності контингенту, а й, наприклад, у навчанні українських військових або допомозі в розмінуванні.
Питання про можливе введення міжнародних сил в Україну активно обговорюється в Європі. У 2025 році лідери 30 країн сформували “коаліцію рішучих” для вибудування гарантій безпеки Києву. Як повідомляв Bloomberg, на зустрічі європейських лідерів 19 серпня обговорювали перспективу направлення військ після завершення активних бойових дій. За даними агентства, готовність надати контингент висловили близько десяти держав, зокрема Велика Британія та Франція.
Ініціаторкою виступила прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. Її план передбачає механізм колективної допомоги, котрий може стати альтернативою членству в НАТО, повідомляють джерела, знайомі з перебігом дискусій.
Президент Франції Емманюель Макрон того ж дня заявив, що Європа здатна розгорнути “сили підтримки” на суші, морі й у повітрі, водночас президент США Дональд Трамп наголосив, що першими в Україну увійдуть саме європейські армії – Франції, Німеччини та Великої Британії.
Додамо, 17 серпня у спільній заяві “коаліція охочих” запевнила, що має намір розмістити військовий контингент на території України, аби забезпечити гарантії безпеки.
Зауважується, що європейські лідери високо оцінили прагнення президента США Дональда Трампа надати гарантії безпеки Україні. У заяві лідери наголосили, що коаліція відіграватиме у цьому життєво важливу роль, зокрема, через військову присутність у регіоні.
До цього повідомляли, що британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”. Загалом більш як 30 країн виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну.
- 25 червня премʼєр-міністерка Італії Джорджа Мелоні на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом закликала його продемонструвати в російсько-українській війні таку ж рішучість, яку проявила Америка стосовно Ірану.
- Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
- Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
- Парламент Нідерландів схвалив резолюцію про можливе розгортання миротворців на лінії розмежування в Україні у разі укладання перемирʼя з РФ.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.
Росіяни атакували енергетичну інфраструктуру на Київщині, залишивши без світла частину Київської та Чернігівської областей.
МАГАТЕ офіційно підтвердило небезпечність ситуації, що склалася на Запорізькій атомній електростанції, котра через дії російської армії вже десятий день залишається без основного джерела живлення.
Квартира Олександра Венедчука, учасника гумористичного проєкту “Ветерани космічних військ” та зірки “Ліги сміху”, зазнала значних пошкоджень внаслідок недавньої атаки російських військ на Київ.
Австрійський “Райффайзенбанк” — найбільший із західних банків, які продовжують працювати в Росії, — знову не зміг домовитися про продаж свого російського бізнесу та вихід із країни, повідомили обізнані джерела. За словами одного з них, кредитна організація знайшла місцевого покупця на свою частку, проте російська влада виступила проти угоди.