Президент підписав законопроєкт про угоди зі слідством
Джерело: законопроєкт №12039
31 жовтня Президент Володимир Зеленський підписав закон, який вдосконалює механізм угод зі слідством.
Зауважимо, 29 жовтня Рада ухваленим законопроєктом запровадила нову статтю, яка дозволяє у випадку співпраці зі слідством через викриття співучасників та відшкодування шкоди призначати менший строк ув’язнення, ніж вимагає кодекс.
Водночас суд зможе визначити як додаткове покарання досить великий штраф:
- за нетяжкі злочини: від 20 тис. до 120 тис. НМДГ
- за тяжкі злочини: від 120 тис. до 6 млн. НМДГ.
- за особливо тяжкі злочини: від 270 тис. до 12 млн. НМДГ
Також суд зможе в таких випадках конфіскувати майно фігуранта, якщо цей вид покарання буде узгоджено. Водночас цей інструмент не можна буде застосовувати за загальним правилом до організаторів схем за вийнятком випадку, що такий організатор викриє іншого організатора.
У випадку, коли мова про злочини меншої тяжкості, і якщо це невеликі схеми без співучасників, то зменшене ув’язнення зможе отримати фігурант, який повністю відшкодовує збитки, сплачує штраф та може отримати додатково конфіскацію
На думку ЦПК, документ не містить шкідливих норм. На відміну від попередньої редакції, в такому випадку врахували, що укладати угоди з організаторами топкорупційних схем можна тільки тоді, коли вони “здадуть” іншого організатора. Тобто просто відкупитися топкорупціонери не зможуть.
Законопроєкт підтримали НАБУ і САП, яким стане легше викривати співучасників та організаторів корупційних злочинів і як наслідок – швидше та ефективніше розглядати справи та притягувати винних до відповідальності.
Цим рішенням депутати також виконали вимоги Євросоюзу, які були прив’язані до виділення траншу на 4 млрд євро.
У ЦПК зауважили, що ця непроста адвокаційна кампанія зайняла в ЦПК (з партнерами) два роки.
Встигли в останній момент, бо Україна ризикувала не отримати вчасно транш у 4 млрд євро від Євросоюзу… Важливо, що новий закон передбачає, що топкорупціонери не зможуть відкупитися. Укладати угоди з організаторами схем можна лише в тому випадку, якщо вони здадуть іншого організатора. Тобто, умовний Боголюбов зможе трохи помʼякшити собі покарання, лише якщо дасть покази на Коломойського, – пояснили у повідомленні.
- 6 серпня Рада Євросоюзу офіційно схвалила надання 4,2 млрд євро макрофінансової допомоги Україні в межах програми Ukraine Facility.
- Україна отримала від Європейського Союзу новий транш у розмірі 4,2 млрд євро в межах програми Ukraine Facility. Про це у вівторок, 13 серпня, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
- Європейський Союз остаточно затвердив план для Ukraine Facility – відтак Україна отримає 1,89 млрд євро попереднього фінансування.
- 8 травня посли країн Європейського Союзу підтримали План для Ukraine Facility, погодившись з позитивною оцінкою документа, запропонованою Єврокомісією.
- Європейська Комісія схвалила План для Ukraine Facility 15 квітня та запропонувала Раді ЄС ухвалити документ.
Президент США Дональд Трамп вирішив провести зустріч лише з Володимиром Зеленським, попри те, що українського главу до Вашингтона супроводжують президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та решта європейських лідерів.
Росія пішла на “деякі поступки” щодо п’яти українських регіонів у межах потенційної мирної угоди, заявив спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф. За його словами, глава Білого дому та Володимир Путін на Алясці домовилися про “надійні гарантії безпеки” для України, котрі Віткофф охарактеризував як “переломні”.
Сполучені Штати продовжать намагатися створити сценарій для завершення російсько-української війни, втім, це може виявитися неможливим, заявив держсекретар США Марко Рубіо.
На тлі наростаючої економічної кризи у Російській Федерації стрімко зростає приховане безробіття у цивільному секторі.
У понеділок, 18 серпня, до зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом приєднаються канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, президент Фінляндії Александр Стубб, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.