Президент Південної Кореї скасував воєнний стан
Джерело: Yonhap
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль вирішив скасувати воєнний стан у країні після звернення парламенту. Згодом Кабінет міністрів підтримав рішення глави держави.
Відтак, воєнний стан у Південній Кореї тривав близько шести годин.
У своєму зверненні президент наголосив, що оголошував воєнний стан “з твердим бажанням врятувати країну від антидержавних сил”, котрі “планували паралізувати основні державні функції та зруйнувати конституційний порядок”. Однак, пообіцяв скасувати запроваджений воєнний стан після звернення парламенту.
Разом з тим, Юн Сук Йоль закликав Національну асамблею припинити “дії, котрі паралізують функціонування держави” через спробу оголосити йому імпічмент.
Згодом Кабінет міністрів країни підтримав скасування воєнного стану.
Додамо, парламент Південної Кореї проголосував за скасування воєнного стану, запровадженого президентом Юн Сок Йолем. За скасування воєнного стану проголосували 190 парламентарів країни.
Спікер Національної асамблеї У Вон Шик опублікував надзвичайну заяву із закликом усім депутатам негайно зібратися в парламенті, тоді як військових та правоохоронців попросив “зберігати спокій”.
Зауважимо, 3 грудня президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив надзвичайний воєнний стан у країні.
У прямому телезверненні до нації Юн заявив, що цей захід необхідний для захисту країни від “комуністичних сил”.
Щоб захистити ліберальну Південну Корею від загроз, що виходять від комуністичних сил Північної Кореї, і знищити антидержавні елементи, я оголошую надзвичайний воєнний стан, – сказав він.
За даними AP, Юн Сок Йоль також заявив, що опозиція “контролює парламент, симпатизує Північній Кореї і паралізує роботу уряду”.
Президент провів екстрену нараду у своєму офісі, після чого заявив про загрозу паралічу влади через спроби провести проти нього процедуру імпічменту.
Вони (опозиція – ред.) паралізували судову роботу, залякуючи суддів, притягаючи до відповідальності низку прокурорів. Вони паралізують виконавчу владу, намагаючись оголосити імпічмент міністру оборони, – зазначив Юн Сок Йоль.
Також він заявив про недоцільне скорочення парламентом бюджету на боротьбу з наркозлочинністю та підтримання громадської безпеки. Такі дії він назвав “явним антидержавним актом”.
Юн Сок Йоль не уточнив, яких конкретно заходів вживатимуть у межах воєнного стану.
Згодом у парламенті Південної Кореї почалися зіткнення поліції з протестувальниками проти воєнного стану, передає агентство Yonhap. Військові звели барикади навколо будівлі Національних зборів. Після чого до будівлі, біля якої зібралися люди, прилетіли два військові вертольоти.
Довідка. На парламентських виборах у Південній Кореї цієї весни 192 із 300 місць у Національній асамблеї отримала Демократична партія.
Через нищівну поразку, якої зазнала на виборах партія президента «Сила народу», її лідер Хан Дон Хун подав у відставку, також полишив посаду прем’єр-міністр країни Хан Док Су.
ЗМІ повідомляли, що голосування на виборах весною можна було розглядати як проміжний референдум щодо довіри президенту Юн Сок Йолю, якому залишається ще три роки перебувати при владі.
Після поразки його партії на парламентських виборах президент не зміг ухвалити необхідні йому закони. Натомість він був змушений активно накладати вето на будь-які закони, прийняті опозицією.
Цього тижня Демократична партія скоротила запропонований урядом і партією президента бюджет. Однак на цей крок Юн Сок Йоль не має права накласти вето.
- Міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хьон повідомив, що РФ може використовувати північнокорейських солдатів як “гарматне м’ясо” на найскладніших ділянках фронту у війні проти України.
Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.
Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.
Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.
Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.
Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.