Президент Польщі Навроцький ветує закон про допомогу безробітнім українським біженцям

Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який передбачав продовження фінансової та медичної підтримки українським біженцям, які знайшли притулок у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Про це повідомило польське видання Interia Wydarzenia, яке детально висвітлило заяву президента.
Навроцький пояснив своє рішення тим, що законопроєкт не враховує його ключову вимогу – прив’язку соціальних виплат, зокрема програми 800+ (щомісячна допомога на дітей), та доступу до медичних послуг до працевлаштування українців.
“Я твердо вважаю, що допомога 800+ має бути доступною лише для тих українців, які докладають зусиль, щоб працювати в Польщі. Те саме стосується охорони здоров’я”, – заявив президент у коментарі журналістам.
Він наголосив, що чинний закон зберігає право українців на ці виплати незалежно від їхнього працевлаштування, що, на його думку, створює нерівність між польськими громадянами та біженцями.
“Поляки в своїй країні повинні мати хоча б такий самий рівень підтримки, як і наші гості з України”, – додав Навроцький, підкресливши, що його позиція ґрунтується на передвиборчих обіцянках і принципі “Польща насамперед”.
Законопроєкт, який ветував президент, мав на меті продовжити підтримку для українців, які перебувають у Польщі через війну. Зокрема, він передбачав подовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року, що дозволяло б біженцям і далі легально працювати, навчатися, отримувати медичну допомогу та соціальні виплати, такі як 800+ на дітей. Ця програма, аналогічна польській 500+, була запроваджена для підтримки українських сімей, які втекли від війни. Крім того, закон регулював права українців на освіту та медичне обслуговування на тих самих умовах, що й для громадян Польщі, за наявності статусу PESEL UKR, який отримали більшість біженців після прибуття.
Навроцький, оголошуючи вето, зазначив, що не погоджується з чинною версією закону і вже запропонував власний проєкт, який передбачає обов’язкове працевлаштування для отримання соціальних виплат. “Я заохочую уряд і всі політичні сили в парламенті до роботи над новою формулою закону”, – заявив він. Президент також повідомив, що того ж дня підписав п’ять інших законопроєктів, але наклав вето на три, включно з законом про допомогу українцям, через їхню невідповідність його баченню соціальної справедливості.
- Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький у день 105-ї річниці Варшавської битви нагадав про спільну боротьбу поляків та українців проти російського експансіонізму та заявив, що Польща й надалі стоятиме пліч-о-пліч з Україною у війні з Росією.
Сили оборони 6 жовтня уразили об’єкти російського військово-промислового комплексу на території РФ та термінал перевалки нафти у тимчасово окупованому Криму.
Губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом заявив, що подасть позов проти адміністрації президента США Дональда Трампа. Причиною стало рішення федерального уряду федералізувати 300 військовослужбовців Національної гвардії Каліфорнії та розгорнути їх у штаті Орегон – наступного дня після того, як суд заблокував аналогічну спробу щодо гвардії Орегону.
У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що російські архіви припинили видачу справ репресованих за часів сталінських чисток історикам та представникам громадськості. За законодавством РФ справу репресованого може отримати будь-яка зацікавлена особа через 75 років після її закриття. Проте російські бюрократи посилаються на наказ “росархіва” № 38 від 20 березня 2025 року про порядок віднесення документів до “службової інформації обмеженого поширення”.
Росія здійснила комбіновану атаку на українські міста, внаслідок чого загинуло п’ятеро осіб, ще десятеро – постраждали.
Щорічно в першу неділю жовтня в Україні відзначають День територіальної оборони.