Президент Євроради заявив, що долю Гренландії не вирішуватимуть без Данії та гренландців
Джерело: Reuters
Європейський Союз підтримуватиме Гренландію та Данію у разі потреби й не допускатиме порушень міжнародного права незалежно від місця їх виникнення. Про це заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта під час виступу з нагоди початку головування Кіпру в Раді ЄС.
Коментуючи ситуацію навколо Гренландії, Кошта наголосив, що будь-які рішення щодо острова не можуть ухвалюватися без участі самої Гренландії та Данії.
“Щодо Гренландії дозвольте бути чітким: Гренландія належить її народу. Нічого не може вирішуватися щодо Данії або щодо Гренландії без Данії чи без Гренландії”, – сказав він.
За його словами, обидві сторони мають “повну підтримку й солідарність Європейського Союзу”.
Заява прозвучала на тлі нещодавніх висловлювань президента США Дональд Трамп, який знову заявив про зацікавленість у встановленні контролю над Гренландією. Він аргументує це стратегічним значенням острова для військових інтересів США та стверджує, що Данія нібито не забезпечує належного рівня його захисту.
Окремо Кошта звернув увагу на загальніші виклики для міжнародної системи. За його словами, Кіпр перебирає головування в Раді ЄС у період, коли міжнародний порядок, заснований на правилах, зазнає дедалі більшого тиску. У зв’язку з цим він закликав держави-члени Євросоюзу до спільної позиції та дій.
“Європейський Союз не може приймати порушення міжнародного права – чи то на Кіпрі, у Латинській Америці, Гренландії, Україні або Газі”, – заявив Кошта. Він також підкреслив, що Європа й надалі залишатиметься послідовним прихильником міжнародного права та багатостороннього підходу у вирішенні глобальних питань.
- Американські посадовці почали обговорення фінансових стимулів для населення Гренландії в межах стратегії з придбання острова. Пропозиції варіюються від 10 до 100 тисяч доларів на особу, що викликає різку критику в Копенгагені та Нууці.
Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.
Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.
Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.
Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.
Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.