Президенту Південної Кореї висунули звинувачення у повстанні через указ про воєнний стан
Джерело: Reuters.
Прокуратура Південної Кореї пред’явила президенту Юн Сук Йолю звинувачення у повстанні після його указу про введення воєнного стану 3 грудня. Це рішення стало безпрецедентним для країни, адже якщо Юна визнають винним, йому загрожує довічне ув’язнення або смертна кара.
Юна було заарештовано 15 січня, і з того часу він перебуває в ізоляції. Сам президент стверджує, що указ мав попереджувальний характер для виходу з політичної кризи, а не планувався як реальний крок.
Опозиційний парламент вже оголосив імпічмент Юну, і зараз тривають слухання у Конституційному суді щодо його усунення з посади. У разі остаточного усунення президента нові вибори мають відбутися протягом 60 днів.
Водночас адвокати Юна критикують дії прокуратури, називаючи їх політично вмотивованими. Ситуація викликала політичну нестабільність у країні, яка є ключовим союзником США в Азії.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, усунутий від виконання обов’язків після оголошення імпічменту, відмовився давати свідчення у справі про введення воєнного стану. Його заяви з’явилися у рукописному листі, оприлюдненому після затримання для допиту.
- У Південній Кореї затримали президента Юн Сук Йоля після того, як йому оголосили імпічмент у зв’язку зі справою про запровадження воєнного стану.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль не планує брати участь у першому судовому засіданні щодо імпічменту, яке заплановане на 14 січня. Причиною стало занепокоєння щодо його особистої безпеки, заявив його адвокат Юн Гап Ген.
Росія готується до посилення атак на Україну після того, як переговори щодо мирного врегулювання, за оцінкою близьких до Кремля джерел, зайшли у глухий кут.
Група країн, зокрема Польща, планує повернутися до обговорення використання заморожених російських активів.
26 серпня у Криворізькому районі троє гірників загинули під час виконання підземних робіт. Працівники опинилися на найнижчій точці шахтного ствола — горизонті −1568 метрів.
Уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром вперше назвав Росію “загрозою”, змінивши зовнішньополітичний курс після багаторічного правління колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Президент спільно з Головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим відвідав військових 80-ї окремої десантно-штурмової бригади на одному з напрямків та обговорив посилення оборони.