Пропагандистку з телеканалу Соловйова Юлію Вітязєву заочно засудили до 11 років ув’язнення
Джерело: СБУ
Колаборантку Юлію Лозанову, більш відому під псевдонімом Юлія Вітязєва, заочно засудили до 11 років позбавлення волі.
Ще у 2015 році вона переїхала з України до Москви, де розпочала публічно поширювати фейки про суспільно-політичну ситуацію в Україні.
З початку повномасштабного вторгнення РФ вона постійно виступала на підтримку російських загарбників, про що заявляла у численних ефірах на телеканалі “Соловьев Live”.
Крім того, колаборантка стала “оглядачкою” окупаційного інформагентства “News Front”, яке створили у тимчасово окупованому Криму.
Встановлено, що саме Лозанова однією з перших почала виправдовувати росіян у підриві Каховської ГЕС.
Також вона регулярно використовує підконтрольні телеграм-канали для збору донатів на потреби окупаційних угруповань РФ, які воюють проти України.
На підставі зібраних Службою безпеки доказів суд визнав Лозанову винною за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 6 ст. 111-1 (колабораційна діяльність); ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників).
Їй призначено заочно 11 років тюрми з конфіскацією майна.
Тривають комплексні заходи для фізичного затримання і притягнення зловмисниці до відповідальності за злочини проти України.
- Агента ФСБ, який у червні цього року займався підготовкою повітряних атак РФ по Вінниці, засудили до 15 років позбавлення волі
- Коригувальника, який голосовими повідомленнями наводив російські ракети на Слов’янськ, засудили до 12 років позбавлення волі.
- Бойовика штурмового полку РФ, який вступив до окупаційних угруповань Росії та воював проти Сил оборони України на східному фронті, засудили до 15 років ув’язнення.
У жовтні російська армія втратила понад 31 тисячу військових, що еквівалентно особовому складу трьох дивізій.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 31 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.
Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафтопереробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН.
Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.