Провал «вагнерівців» у Малі підриває стратегію Кремля в Африці – розвідка
Джерело: СЗРУ
Служба зовнішньої розвідки України підтвердила, що російська ПВК “Вагнер” зазнає краху в Малі, де близько двох тисяч її бойовиків не змогли поліпшити безпеку чи отримати контроль над ресурсами, як у Центральноафриканській Республіці.
Відтак, замість боротьби з джихадистами найманці увійшли в конфлікт із малійською армією і лише підвищили градус насильства.
Після путчу 2021 року владу в країні захопила хунта на чолі з Ассімі Гоітою. Він будував союз із Москвою, очікуючи, що російські найманці виконуватимуть накази малійського командування і ефективно воюватимуть проти джихадистів. Натомість найбільша джихадистська мережа у Сахелі – JNIM (“Аль-Каїда в Сахелі”) – продовжує нарощувати вплив у регіоні, – мовиться у повідомленні.
У розвідці наголосили, що кількість загиблих цивільних після приходу Гоіти зросла більш ніж у чотири рази: з 736 на рік до понад 3 тис. у 2022–2024 роках. Водночас 80 % смертей спричинили не джихадисти, а місцева армія та вагнерівці. Тактика росіян – терор проти простих малійців – виявилася неефективною: населення відмовляється співпрацювати з ними.
Відносини між російськими найманцями та малійськими військовими помітно погіршуються: зафіксовано непокору наказам, крадіжки техніки та відверті прояви расизму. Напруга вилилася у серпневі репресії проти десятків офіцерів, незгідних з методами ПВК.
На відміну від Судану й ЦАР, Кремль не отримав контроль над корисними копалинами, зокрема золотими рудниками: Гоіта відкинув вимоги Москви та почав шукати альтернативних партнерів для отримання допомоги у сфері безпеки та угод з видобутку корисних копалин, резюмували у СЗРУ.
- Росія змінює свій підхід до військової присутності в Африці, замінюючи сумнозвісну групу найманців Вагнера на нову структуру під назвою Африканський корпус, яка перебуває під прямим контролем Міністерства оборони РФ. Про це повідомляє американське видання CNN, аналізуючи мотиви Кремля та наслідки цієї трансформації для країн Сахелю – регіону в Західній і Центральній Африці, що простягається від Сенегалу до Судану. Для української аудиторії, яка уважно стежить за діями Росії через війну, що триває з 2022 року, цей матеріал важливий, адже він показує, як Москва розширює свій вплив у світі, використовуючи військову силу та політичну нестабільність.
Сенатор Ліндсі Грем виступив під час телевізійного інтерв’ю він закликав Дональда Трампа ліквідувати верховного лідера Ірану, назвавши його головною загрозою світовій безпеці та “релігійним нацистом”.
На Кіпрі оголосили в розшук колишнього генерального директора російського гіганта “Уралкалій” Владислава Баумгертнера. 56-річний чоловік безвісти зник зі свого помешкання в Лімасолі ще 7 січня, і відтоді його місцеперебування залишається невідомим для правоохоронців та близьких.
Військовий уряд Судану офіційно завершив період роботи в евакуації та повернувся до розгромленої війною столиці. Прем’єр-міністр країни Каміль Ідріс заявив, що відновлення Хартума та повернення базових послуг для мешканців стане пріоритетом на найближчий час.
Дональд Трамп офіційно заявив про повне припинення постачання венесуельської нафти на Кубу, що ставить острів на межу енергетичної катастрофи. Американський лідер закликав комуністичний уряд негайно піти на угоду з Вашингтоном, натякаючи на критичне становище режиму в Гавані.
Перша леді Кіпру Філіппа Карсера оголосила про свій вихід із керівництва благодійної організації через гучний корупційний скандал. Рішення було прийняте після появи відеозапису, на якому високопосадовці нібито обговорюють способи незаконного впливу на президента та обхід антиросійських санкцій.