Примусовий привід та арешт майна: деталі законопроєкту про мобілізацію
Джерело: Центр дослідження законодавства України
7 лютого 2024 року нардепи у прискореному режимі проголосували за ухвалення законопроєкту № 10449 у першому читанні. Впродовж наступних двох тижнів очікується внесення правок до нього та винесення на друге читання. Очікувати набрання чинності тією версією законопроєкту № 10449, яка буде ухвалена у другому читанні, слід напочатку квітня.
Як інформує ЦДЗУ, нинішня версія законопроєкту отримала чимало критики – через значні корупційні ризики, декларативність норми про демобілізацію військових після 36 місяців служби, розмиті норми щодо бронювання правоохоронців та право Кабміну ще більше обмежити можливість виїзду за кордон. Уповноважений ВР з прав людини заявив, що законопроєкт частково суперечить Конституції, однак пізніше змінив свою думку і рекомендував ухвалити у першому читанні поточну версію.
Ключові новації законопроєкту № 10449:
– спрощено порядок вручення повісток – це можна зробити через електронний кабінет військовозобов’язаного або поштою (повістка, від якої відмовились, чи яка повернулась після закінчення терміну зберігання, вважається врученою);
– обов’язок завжди мати при собі військово-облікові документи та документи, які посвідчують особу – їх можуть перевірити
будь-де поза межами помешкання;
– реєстрація електронного кабінету військовозобов’язаного є обов’язковою;
– забезпечення мобілізаційних заходів покладається також на органи місцевого самоврядування (сільські, міські ради) та місцеві державні (військові) адміністрації;
– ведення первинного військового обліку покладається на виконавчі комітети органів місцевого самоврядування;
– санкції за відмову з’явитись до ТЦК після отримання повістки впродовж 10 днів з моменту вручення – обмеження у праві керувати транспортом та/або накладення арешту на майно – за рішенням суду, примусовий привід силами поліції;
– санкції можуть бути відкликані за клопотанням ТЦК після виконання відповідної вимоги військовозобов’язаним;
– протягом 60 днів з дня набуття чинності законом, громадянам слід буде оновити свої облікові дані (адреса, засоби зв’язку) через ТЦК, ЦНАП або електронний кабінет;
– знижується мобілізаційний вік з 27 до 25 років;
– громадяни, визнані обмежено придатними до військової служби впродовж 9 місяців підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності;
– чоловіки з інвалідністю ІІ та ІІІ груп до кінця 2024 року підлягають переогляду щодо придатності до військової служби;
– студенти, які втрачають право на відстрочку, зможуть скористатись ним до кінця навчального року;
– запроваджується мобілізація засуджених за їхнім бажанням – крім тих, хто скоїв тяжкі та злочини проти нацбезпеки;
– строкова служба замінюється на базову військову службу, тривалістю 5 місяців у мирний час і 3 місяці – під час воєнного стану;
– запроваджується базова загальновійськова підготовка у ВНЗ і вимоги щодо проходження БЗВП для держслужбовців, працівників органів місцевого самоврядування та прокурорів;
– для мобілізованих без військового досвіду запроваджується обов’язковий курс підготовки тривалістю не менше 1 місяця.
Фінальна версія законопроєкту може значно відрізнятись від варіанту, ухваленого у першому читанні, відтак перелічені вище зміни не є остаточними.
Зауважимо, 30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
- Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний вважає, що на сьогодні зарано оцінювати рекрутинг. На його думку, варто повернути мобілізаційним заходам ті рамки, в яких працювали раніше.
- Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
- Згідно з оновленим законодавством у Польщі, під час війни або мобілізації ухилянтам загрожуватиме від трьох років позбавлення волі. Нова позначка “НЕГАЙНО” у приписній картці означає, що мобілізований має з’явитися до місця явки протягом шести годин з моменту отримання повістки.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.